Хто такі кажани?
Кажани – це ссавці. Вони мають шерсть, народжують живих дитинчат і вигодовують їх молоком. Водночас це єдина група ссавців, представники якої здатні до активного польоту.
Їхні крила мають унікальну будову. Вони утворені тонкою шкірною перетинкою, яка натягнута між видовженими пальцями передніх кінцівок, тілом і задніми кінцівками. Така будова забезпечує активний політ, дозволяючи змінювати швидкість і напрямок руху та виконувати складні маневри.
Цікаво, що крилова перетинка виконує не лише функцію крила. Під час відпочинку вона може частково прикривати тіло, зменшуючи втрату тепла. Основним утеплювачем при цьому залишається хутро.
Основу раціону більшості видів кажанів України становлять комахи. Їхньою здобиччю є комарі, мошки, мухи, жуки, метелики та інші дрібні безхребетні. Тому життя кажанів безпосередньо пов’язане із сезонною активністю комах.
Як вони полюють у темряві?
Для орієнтації та пошуку здобичі кажани використовують ехолокацію. Кажан видає ультразвукові сигнали → сигнали відбиваються від навколишніх об’єктів → сигнали повертаються до тварини у вигляді відлуння. Аналізуючи ці сигнали, кажан визначає положення об’єктів, відстань до них та їхній рух. Саме тому навіть у повній темряві він може виявити та схопити комаху.
Вдень кажани перебувають у сховищах. Залежно від виду це можуть бути дупла та тріщини старих дерев, простір під корою, печери, підземелля, горища та щілини будівель.
Навесні та влітку самки багатьох видів утворюють виводкові колонії, де народжують дитинчат. Найчастіше самка народжує одне дитинча на рік (в окремих випадках – два), тому популяції кажанів відновлюються досить повільно.
Восени, коли температура знижується, а кількість комах скорочується, кажани переходять до зимівлі. Їхній метаболізм сповільнюється, знижується температура тіла та частота серцебиття. Це дозволяє економити енергетичні запаси та пережити несприятливий період.
На території Мезинського НПП мешкає 10 видів кажанів, і всі вони занесені до Червоної книги України.
- Кажан пізній (Eptesicus serotinus (Schreb., 1774)) ЧКУ (вразливий). Звичайний вид всієї території Мезинського НПП.
- Нічниця ставкова (Myotisdasycneme (Boie, 1825)) ЧКУ (зникаючий), БрК (VI). Дуже рідкісний осілий вид Мезинського парку. Відмічений тільки між селами Бужанка та Вишеньки.
- Нічниця водяна (Myotisdaubentonii (Kuhl, 1817)) ЧКУ (вразливий). Рідкісний осілий вид Мезинського НПП. Відмічався в околицях сіл Деснянська, Радичів, Бужанка, Вишеньки та Оболоння.
- Вечірниця мала (Nyctalusleisleri (Kuhl, 1817)) ЧКУ (рідкісний). Рідкісний вид. Зареєстрований в печерах ур. Рихлівської дачі.
- Вечірниця руда (Nyctalus noctula (Schreber, 1775)) ЧКУ (вразливий). Звичайний вид Мезинського НПП. Відмічався в околицях сіл Деснянське, Радичів, Оболоння.
- Нетопир середземноморський (Pipistrelluskuhli Kuhl, 1817) ЧКУ (вразливий). На території Мезинського НПП зареєстрований в околицях сіл Деснянське та Оболоння. Без сумніву, поширений значно ширше.
- Нетопир лісовий (Pipistrellusnathusii (Keyserling, 1839)) ЧКУ (неоцінений). На території Мезинського НПП – звичайний вид. Зареєстрований в околицях сіл Деснянське та Радичів.
- Нетопир пігмей (Pipistrellus pygmaeus (Leach, 1825)) ЧКУ (неоцінений). Нечисленний вид Мезинського НПП. Зустрічається майже на всій території.
- Вухань бурий (Plecotus auritus (Linnaeus, 1758)) ЧКУ (вразливий). Нечисленний вид Мезинського НПП. Зустрічається майже на всій території.
- Лилик двоколірний (Vespertilio murinus Linnaeus, 1758) ЧКУ (вразливий). На території Мезинського НПП – рідкісний вид.
Ніч кажанів: час почути тих, кого ми не чуємо
Щороку наприкінці серпня екоспільнота відзначає Ніч кажанів — міжнародну природоохоронну інформаційну акцію, присвячену цим унікальним тваринам. Традиційно вона припадає на останню суботу серпня. Цього року це 29 серпня.
Ніч кажанів — чудова нагода подивитися на рукокрилих не крізь призму міфів і страхів, а через знання. У Мезинському НПП така просвітницька робота особливо важлива. Парк проводить інформаційні заходи, спрямовані на привернення уваги до охорони рукокрилих та їхніх місць існування. І це закономірно: важко зберегти те, чого не знаєш і не розумієш.
Людмила Науменко, нач. відділу еколого-освітньої роботи та рекреації