Теріологія – це розділ зоології, що вивчає ссавців: їх різноманіття, поширення, чисельність, екологію та взаємодію з довкіллям. У побуті ми часто називаємо ссавців «звірями», однак у науковій термінології правильним є саме поняття ссавці (Mammalia).
Мезинський національний природний парк є важливою територією для дослідження та збереження ссавців Подесення. Станом на сьогодні тут зафіксовано 47 видів ссавців, що представляють різні екологічні групи – від великих копитних до дрібних, малопомітних видів, спосіб життя яких тривалий час залишався недостатньо вивченим.
Коли ми чуємо словосполучення «дослідження ссавців», в уяві часто постає образ науковця, який спостерігає за твариною з укриття. Проте насправді така робота значно ширша й складніша. Найчастіше дослідники мають справу не з самими тваринами, а зі слідами їхньої присутності: відбитками, норами, залишками їжі, слідами життєдіяльності. Саме з цих, на перший погляд непомітних деталей, складається цілісна картина життя ссавців на території парку.
Для обліку та моніторингу ссавців застосовують маршрутні обстеження, зимові обліки за слідами на снігу, аналіз біотопів, а також дані, отримані з фотопасток. У дослідженнях дрібних ссавців використовують спеціальні живоловні пастки, що дозволяють визначити видовий склад без завдання шкоди тваринам. Отримані дані аналізуються в динаміці з року в рік. Це дає змогу відстежувати зміни у стані популяцій та загальному функціонуванні екосистем.
Дослідження ссавців на території парку проводили такі науковці, як Мішта А.В., Годлевська О.В., Назаров Н.В. та інші фахівці, які здійснювали облік, моніторинг і вивчення екології і поведінки тварин.
З життя деяких тварин парку:
Кажани – єдині ссавці, здатні до справжнього активного польоту. Їхні крила – це видозмінені передні кінцівки, вкриті тонкою еластичною шкірою, що дозволяє маневрувати в повітрі з неймовірною точністю. На території парку зафіксовано 10 видів кажанів. Вони активні переважно вночі, орієнтуються за допомогою ехолокації та відіграють важливу роль у природних екосистемах, зменшуючи чисельність комах.
Щоб пережити великі морози, дикі кабани облаштовують собі своєрідні лежанки – заглиблення в землі, які щедро вистилають мохом та травою. Зверху і по краях такі укриття обносять хмизом, гілками, очеретом, рогозом та іншою рослинною підстилкою. У результаті утворюється природне «гніздо», яке добре утримує тепло, захищає від вітру та снігу. У сильні морози кабани часто лежать у таких сховищах групами, щільно притискаючись один до одного – так вони зменшують тепловтрати і легше переживають низькі температури.
Куниця лісова – переважно нічна тварина, яка майстерно пересувається по деревах завдяки гнучкому тілу та гострим кігтям. Свій пухнастий хвіст вона використовує як ковдру: у холодну пору року куниця згортається клубком і накриває ним мордочку, зберігаючи тепло під час відпочинку.
Лисиця не просто хижак, а одна з найбільш екологічно пластичних тварин (легко пристосовується до навколишнього середовища). Вона легко змінює раціон залежно від сезону: від мишоподібних гризунів до плодів і падалі. Цікаво, що лисиця часто робить запаси їжі, ховаючи здобич у ґрунті або під листям і повертаючись до неї через кілька днів. Така поведінка свідчить про добре розвинену просторову пам’ять.
Саме завдяки багаторічній роботі науковців ми сьогодні розуміємо, які види потребують охорони та чому територія Мезинського національного природного парку є надзвичайно цінною для збереження біорізноманіття.
Підготувала Людмила Науменко за матеріалами Літописів природи Мезинського НПП
