Гостьові лекції від фахівців Мезинського НПП

Нам із дитинства говорили, що підглядати й підслуховувати – погано. Але наші батьки не знали, як цікаво підглядати та підслуховувати за тваринним світом.

У звичайному житті навряд чи вдасться побачити, як лисиця годує своїх лисенят – та ще й рекордну кількість: 11 пухнастиків. Або як спокійно й неквапливо поводяться борсуки під час вечірнього годування. Про величних і красивих лосів, особливо лосячі родини з малечею, годі й казати.

Саме фотопастки та дослідження, які проводять фахівці Мезинського національного природного парку, дають змогу побачити це на власні очі (через об’єктив фотопасток ).

Саме про це йшла мова під час онлайн-лекції «Таємне життя тварин Мезинського НПП: дослідження з фотопасток», яку провели фахівці парку для студентів Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка та ліцеїстів ЧОНЛ Чернігівський обласний науковий ліцей.

Дякуємо всім, хто долучився та розділив із нами захоплення диким світом. Відео, які демонструвалися під час лекції, можна переглянути на сторінці Мезинський національний природний парк.

Віримо, що ви так само захоплюєтеся тваринним світом і розумієте, наскільки важливо берегти й охороняти всіх пухнастиків нашої планети.

Людмила Науменко, нач. відділу еколого-освітньої роботи та ректреації

Пироги з буряком і калиною, відомі в Понорницькій територіальній громаді як «калиновики», офіційно включено до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини

16 грудня під керівництвом директорки Департаменту Людмила Замай відбулося засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини. На розгляд членам Експертної ради було представлено три елементи нематеріальної культурної спадщини від територіальних громад Чернігівщини — Куликівської, Понорницької та Прилуцької. За результатами обговорення всі подані елементи одноголосно рекомендовано до включення до Обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.

https://dkult.cg.gov.ua/index.php?id=534999&tp=0

Серед них і пироги з буряком і калиною або ж як їх ще називають «калиновики» (Понорницька територіальна громада).

Елемент представили Алла Наливайко, заступник начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації та Марина Усок, провідний фахівець з екологічної освіти Мезинського національного природного парку.

Пироги з буряком і калиною, відомі в Понорницькій громаді як «калиновики», є автентичною стравою місцевої гастрономічної традиції. Унікальність елементу полягає в незвичному поєднанні начинки з буряка та ягід калини. Традиційно пироги готували з житнього тіста за давніми рецептами як сезонну повсякденну їжу. Елемент було виявлено та задокументовано під час краєзнавчих досліджень Мезинського музею у селах Великий Ліс та Іваньків, де й нині зберігаються родинні традиції їх приготування. Попри певні зміни в рецептурі, страва залишається живою традицією та важливим маркером гастрономічної спадщини регіону.

Включення калиновиків до Обласного переліку НКС сприятиме збереженню, популяризації та передачі цієї унікальної гастрономічної традиції як важливої складової культурної спадщини всієї Чернігівщини.

За даними Департаменту культури i туризму, нацiональностей та релiгiй Чернiгiвської
обласної державної адмiнiстрацiї

Десна — живе серце нашого Полісся: чому її збереження критично важливе

На відміну від більшості європейських річок, «закутих» у дамби та канали, Десна щороку переживає природні повені, меандрує, утворює нові стариці, озера та заплавні луки. Саме завдяки цьому вона є унікальним осередком біорізноманіття та важливою частиною Смарагдової мережі Європи.

Заплава Десни виконує роль природного гідрологічного «буфера»: під час паводків затримує надлишок води, а в посушливий період — поступово віддає вологу назад у річку. Вона також є природним фільтром, що очищає воду від аграрних забруднень, а отже — напряму впливає на якість питної води, якою користуються мільйони людей.

Не менш важливе й те, що саме в заплаві Десни зосереджені унікальні природні комплекси: стариці з рідкісною водною флорою, місця гніздування чорного лелеки, скопи, кулика-дупеля та сотень інших видів. Тут ще зберігся природний хід сезонних процесів, який на більшій частині Європи давно втрачений.

 Саме про «Біорізноманіття заплави Десни: чому це важливо для Європи?» говорили онлайн зі студентами НУ «Чернігівський колегіум» та ліцеїстами ЧОНЛ.  Просвітницька лекція підготовлена фахівцем Мезинським НПП в рамках проведення тижня науки у природничій освітній  галузі. Формат лекції був інтерактивним – із запитаннями, прикладами, мінівікториною та обговоренням реальних природоохоронних викликів.

Слухачі відкрили для себе, що Десна – не просто річка «для відпочинку», а справжня природна лабораторія, цінність якої визнає вся Європа.

Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП