Допоможемо тим, хто потребує нашої турботи!

Чи помічали ви, що з початком холодів біля наших осель з’являється більше пернатих гостей. Холод і брак їжі змушує птахів триматися ближче до людей. І в наших силах, підгодовуючи птахів, допомогти їм пережити зиму.

Як правильно підгодовувати птахів? Про це фахівчиня парку розповіла учням Деснянської гімназії під час інтерактивного заняття «Допоможемо птахам». Діти ознайомилися з птахами, які залишаються на зимівлю, дізналися чому підгодівля рятує життя, та які продукти є для птахів справжніми ласощами, а які можуть нашкодити.

Наприкінці заходу поринули у творчість і власноруч виготовили паперову синичку, яка щодня буде нагадувати про те, що птахи потребують нашої турботи.

Марина Усок, пр. фахівець з екологічної освіти

Андріївські вечорниці: час, коли оживають давні традиції

Щороку ми відтворюємо для молоді справжню магію Андріївських вечорниць. Це не просто ігри та забави – це місток у минуле, який допомагає підтримувати зв’язок між поколіннями та зберігати нашу українську ідентичність.

В вечір на Андрія молодь збиралася на вечорниці, щоб пожартувати, потанцювати, знайти свою долю та спробувати хоч трохи зазирнути в майбутнє.

І допомагало в цьому ворожіння. Щоб дізнатися коли та з ким судилося побратися – ворожили на взутті, дровах, варениках, клали під подушку гребінці та стрічки. Наприклад, щоб дізнатися котра з дівчат перша заміж вийде – ставили по черзі чобітки до порога. Чий перший чобіток до порога «дійде» – та дівчина першою перестане дівувати. А щоб знати чи в парі будеш чи ні, потрібно було занести до оселі оберемок дров та порахувати їх: якщо парна кількість – до пари, якщо ж непарна – чекати ще.

А от головною розвагою Андріївських вечорниць було кусання Калити, обрядової паляниці, що символізувала Сонце. Калиту підвішували до палиці і Пан Калитинський мав її стерегти, а от завданням Пана Коцюбинського було відкусити шматок паляниці, при цьому не засміятися. Той, хто зберігав серйозність та все ж таки зміг відкусити шматок, вважався готовим до одруження. А от пустуни, що не стримували сміху, ще рік парубкуватимуть.

Після обрядів та забав усі сідали до вечері. А після співали, танцювали та жартували. І вже розходячись по домівках, дівчата продовжували ворожити, знову й знову намагаючись дізнатися те, що хвилювало серце.

У наш час проведення Андріївських вечорниць – це не просто розвага, чи можливість відродити та зберегти українські традиції, це частина нашої культури.

Марина Усок, пр. фахівець з екологічної освіти

Лебедина сімя на осінньому ставку в ок. села Рихли

У цьому короткому відео ми бачимо унікальний момент з життя дикої природи. Спостереження проведено в межах Рихлівського природоохоронного відділення території #МезинськогоНПП.

До речі, ця лебедина сім’я провела всю весну й літо на даній водоймі. Тут вони виростили молоде покоління, навчили його шукати корм, триматися разом і орієнтуватися на воді. Осінь стала для них спокійним періодом дозрівання та зміцнення — часом, коли підрослі лебедята вже впевнено почуваються поруч із батьками.