Уявіть, що у вас немає зошита й ручки. Є лише воскова табличка та маленька паличка. Саме так багато століть тому люди могли записати своє ім’я, число або важливу думку!
В експозиції Мезинського археологічного науково-дослідного музею імені В. Є. Куриленка зберігається цікавий експонат доби Середньовіччя – стило.
Стило, або писальна паличка, – один із давніх інструментів для письма, який використовували в Європі та на Русі в X–XIII століттях. Це була невелика загострена паличка, найчастіше виготовлена з металу, кістки чи дерева.
Стилом писали на воскових табличках. На поверхні таблички наносили шар м’якого воску, а гострим кінцем стилоса видряпували літери, цифри чи інші позначки. Якщо напис потрібно було стерти, достатньо було перевернути стило й за допомогою його плаского кінця розрівняти віск. Тому один і той самий шматочок воску можна було використовувати багато разів.
Стило було зручним для навчання, ведення нотаток, розрахунків та повсякденного листування. Такі писальні палички відомі за археологічними знахідками, зокрема з давньоруських міст. Вони допомагають археологам дізнатися, що писемність у середньовічному суспільстві використовувалася не лише для офіційних документів, а й у повсякденному житті.
Цікавий факт: назва «стило» походить від давнього слова, пов’язаного з письмовим інструментом. Саме від цієї традиції походить і сучасне поняття «стилус» – інструмент для нанесення або введення інформації.
Наталія Сіра, директор Мезинського музею