Автор: Алла Наливайко

Так уже склалося в народі, що змії та жаби у багатьох викликають страх або огиду. А ще існує чимало забобонів про них. Та насправді це лише наслідок незнання.

Відкриває завісу потаємного життя земноводних (амфібій) і плазунів (рептилій) наука герпетологія — розділ зоології, що досліджує їх поширення, чисельність, поведінку та роль у природі.

На території Мезинський національний природний парк від поодиноких спостережень наприкінці 1990-х років герпетологічні дослідження переросли у системний моніторинг. Основний внесок у вивчення герпетофауни зробила кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Інна Коцержинська, яка започаткувала системні обліки та аналіз факторів середовища.

Вона проводила польові дослідження у 2001–2003, 2008–2011 та 2025 роках, охопивши типові біотопи парку: ліси, луки, болота, заплаву Десни, озера, ставки, осушувальні канали й тимчасові водойми.

Окремі відомості про земноводних і плазунів регіону містяться також у працях Вобленка та співавторів (2001), Панченка та ін. (2003).

— «Тож скільки видів мешкає у Мезинському НПП?» – запитаєте ви.

— Відповідаємо!

За результатами досліджень встановлено, що герпетофауна парку представлена 19 видами давніх і надзвичайно цікавих тварин: 12 видами земноводних і 7 видами плазунів. Більшість із них перебуває у стабільному стані.

Найчисельнішими є гостроморда жаба, зелені жаби, прудка ящірка та звичайний вуж. Водночас зелена ропуха, кумка, звичайний і гребінчастий тритони, живородна ящірка, мідянка, гадюка та болотяна черепаха належать до малочисельних і рідкісних видів.

Отож кожна весняна пісня жаб, кожен слід ящірки на піску чи тихий рух вужа біля води – це не просто природна деталь, а частина великої наукової історії Мезинського парку.

^{Підготувала Алла Наливайко за матеріалвми Літописів природи Мезинського НПП}

  Масниця – одне з найяскравіших народних свят, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У цей тиждень люди здавна раділи теплу, ходили в гості, співали пісень, жартували та частувалися смачними стравами.

  Головним символом Масниці є млинці – круглі й рум’яні, мов сонце. Їх пекли в кожній хаті, пригощали рідних і друзів, бажаючи добробуту та злагоди. Також у ці дні влаштовували ігри, забави, катання на санях, змагання та народні розваги.   Завершується Масниця Прощеною неділею – днем, коли прийнято просити одне в одного пробачення, щоб із чистим серцем увійти у весну.

 Про традиції Масниці дізнавалися школярі Черешеньської гімназії, а також малювали символи цього обряду – млинці та вареники.

Масниця нагадує нам про важливість добрих стосунків, поваги до традицій та радості від спільного святкування.

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}

Лиска – звичайний гніздовий перелітний вид у межах Мезинського національного природного парку. За даними різних років спостережень характеризується як нечисленний гніздовий, але чисельний під час сезонних міграцій. У міграційних угрупованнях виступає субдомінантом (частка виду в осінніх міграційних скупченнях водоплавних і коловодних птахів – 30,1%), займаючи друге місце за чисельністю після крижня.

Оселяється на водоймах із чергуванням відкритих плес і щільних заростей вищої водної рослинності. Основні місця перебування – озеро Хотинь, стариці, озера та протоки заплави Десни.

У періоди міграцій на оз. Хотинь утворює сотенні скупчення:

• 7.11.2012 — 150–170 ос.
• 11.09.2014 — близько 80 ос.
• 23.10.2017 — 78 ос.
• 7.10.2018 — 156 ос.

Заплава Десни, зокрема озеро Хотинь, є одним із найбільших водно-болотних угідь парку та ключовою ділянкою на перетині Поліського широтного та Дніпровсько-Деснянського міграційних шляхів. Це зумовлює високу концентрацію лиски та інших водоплавних птахів, що значно перевищує показники сусідніх регіонів.

У 2011-18 рр. у межах парку та прилеглих територій зібрано 274 фенодати по 110 видах птахів; серед них лиска регулярно фіксувалася як під час весняних, так і осінніх міграцій.

Із просвітницькою метою фахівцем НПП учням 7-8 кл. Черешенського ліцею було проведено пізнавальний екоурок, присвячений лисці (Fulica atra). Учасники дізналися про особливості її зовнішнього вигляду та поведінки, міграційні переміщення, роль у водно-болотних екосистемах заплави Десни, а також про значення озера Хотинь як ключового місця концентрації виду під час сезонних міграцій. Зрізом засвоєної учнями інформації стало заповнення «паспорта птаха Лиска».

Загалом, озеро Хотинь має потенціал як локація для орнітологічного туризму (birdwatching), особливо у квітні-травні та вересні-жовтні. В перспективі можливе встановлення скрадків і забезпечення спостерігачів оптичними приладами, що сприятиме розвитку екологічного туризму без шкоди для птахів.

Варто звернути увагу й на умови посилення охорони водоплавних птахів у Європі (зокрема виключення лиски з переліку мисливських видів у Польщі з 2026 року).

Відтак, збереження заплавних екосистем Десни набуває особливого значення для підтримання стабільності популяцій цього виду в регіоні.

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}