Мезинський національний природний парк

В сучасних умовах, навіть шкільне укриття на деякий час перетворюється на простір веселих змагань, кмітливості та творчості. Тут діти розпізнавали дерева за листям і плодами, розгадували загадки про рослини, пригадували народні прислів’я та весело збирали врожай. Маленьких учасників зацікавила гра «Чорний ящик», що ж приховано в ньому? А коли таємницю було розкрито, усі разом смакували соковитими яблуками та поповнювали запас вітамінів. А ще – фантазували й раділи спільним успіхам.

Разом із працівниками Мезинського національного природного парку учні 2-3 класів Авдіївського ліцею, поринувши у світ гри «Осінній калейдоскоп», знайшли відповіді на всі запитання, ще й підсумували: пізнавати природу найцікавіше, коли поруч друзі, а навчання перетворюється на пригоду!

^{Алла Наливайко, заст. нач. відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}

Що полюбляють бобри? Бобри – рослиноїдні тварини. Вони живляться водними й прибережними рослинами, травами, листям, молодими пагонами, гілками та корою дерев. Серед їхніх уподобань – верба, осика й береза. Восени бобри роблять запасати, щоб мати доступ до їжі взимку.

Чи можна визначити вік бобра за слідами зубів? Приблизно оцінити вік допомагають сліди різців на погризеній деревині. Проте це не точний метод: на ширину й вигляд слідів впливають порода дерева та характер погризу.

Скільки живуть бобри? У природі бобри часто живуть близько 8-10 років, хоча за сприятливих умов окремі особини можуть доживати до 15 років. Тривалість життя залежить від умов середовища, доступності їжі та небезпек, з якими стикається тварина.

А ще бобри – справжні інженери екосистем. Будуючи греблі та змінюючи водний режим, вони створюють умови для існування багатьох інших видів. Дякуємо колегам із Національного природного парку «Слобожанський» за цікаву зустріч, нові знання та можливість побачити звичний світ природи по-новому!

«Заповідна Україна» – відкриваємо таємниці дикої природи разом!

Людмила Науменко, нач. відділу еколого-освітньої роботи та рекреації

Гуляючи осінніми стежками нашого парку, уважне око може помітити ось такі тендітні гриби на тонких ніжках. На перший погляд вони можуть здатися непоказними, але з погляду екології — це справжні герої лісових екосистем!

Перед вами копрофільні гриби. Їхня назва буквально означає «ті, що люблять гній», адже ростуть вони безпосередньо на посліді лісових тварин чи худоби.
Яку ж екологічну місію вони виконують?
1. Головні редуценти (руйнівники). Гриби є незамінною ланкою колообігу речовин. Вони розщеплюють складні органічні сполуки, які залишають після себе тварини, перетворюючи їх на прості мінеральні елементи. Без них ліс просто потонув би у відходах.
2. Збагачення ґрунту. Завдяки роботі цих мікроскопічних та макроскопічних помічників ґрунт отримує поживні речовини (азот, фосфор, калій), які згодом допомагають рости травам, кущам та деревам навколо.
3. Частина харчового ланцюга. Хоча для людини ці гриби є неїстівними та навіть небезпечними, вони слугують їжею та домівкою для багатьох дрібних лісових комах, равликів та личинок.
Природа не створює нічого зайвого. Кожен організм, незалежно від його розміру чи привабливості, має свою чітку інструкцію та обов’язки в екосистемі.

Мандруючи екостежками, дивіться під ноги, любуйтеся різноманіттям природи та пам’ятайте: найкраще, що ми можемо зробити для лісу — це залишити його недоторканим.

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}