З настанням весни хочеться більше тепла, щирих усмішок і приємних сюрпризів для найдорожчих людей у цей нелегкий час. Саме тому у нашому музеї відбулася творча майстерня весняного настрою «Подарунки найріднішим», яка об’єднала дітей у атмосфері творчості, натхнення та гарного настрою.
Під час майстерні учасники мали змогу власноруч створити невеликі, але дуже щирі подарунки для своїх рідних – мам, бабусь та близьких. Діти з великим захопленням працювали над своїми виробами, виготовляючи яскраві весняні квітами.
Творчий процес подарував учасникам не лише нові навички, а й радість спільної роботи, можливість проявити фантазію та висловити свою любов і вдячність найдорожчим людям.
Такі заходи допомагають дітям відчути, що найцінніший подарунок – це увага, щирість і тепло, вкладені у виріб, зроблений власними руками.
Щиро вдячні нашим Захисникам і Захисницям за можливість дітям жити, навчатися й радіти таким світлим дням.
Сьогодні учні Крисківської гімназії перетворилися на справжніх дослідників та рейнджерів ставши учасниками екогри «Ритми дикої природи». Учасники подолали насичений маршрут:
Дослідження Десни: складали «паспорт» річки, вивчаючи її течію та значення для Полісся.
Світ фауни та флори: розпізнавали сліди тварин, вивчали яруси лісу та вгадували птахів за їхніми звичками.
Історичний квест: «відвідали» Мезинську стоянку, розшифровуючи значення знахідок з кісток мамонта.
Школа рейнджерів: вчилися діяти у критичних ситуаціях — від лісових пожеж до збереження комах-запилювачів.
Цей день довів: берегти природу — це не лише обов’язок, а й цікава пригода! Тепер наші вихованці точно знають, що таке відповідальний відвідувач і які професії стоять на варті довкілля — від орнітолога до фахівця із заповідної справи.
Протягом геологічної історії розвитку Землі природні умови в межах сучасної території НПП неодноразово змінювались. Відомості про ті чи інші палеогеографічні обстановки, події та процеси, які відбувались у минулому, ми отримуємо на основі досліджень відкладів, які збереглися з того часу. Палеогеографічні дослідження стосуються, переважно, відносно молодого часового інтервалу – четвертинного періоду, відклади якого, на території Мезинського НПП, практично повсюди перекривають більш давні утворення і формують, значною мірою, остаточний вигляд сучасного рельєфу.
Вигляд на долину р.Десна з яру в якому відслонюється товща бузьких лесів і лесоподібних суглинків на яких сформувався сучасний темно-сірий опідзолений ґрунт
На території НПП палеогеографічні дослідження розпочато у вересні 2011 року співробітниками Інституту географії НАН України д. геогр. н., професором Жанною Матвіїшиною, к. геогр. н. Сергієм Дорошкевичем та к. біол. н. Олександром Яковенком. Ними проведено перші польові дослідження четвертинних відкладів у природних відслоненнях НПП з метою реконструкцій палеогеографічних обстановок часу їх формування. З 2015 по 2024 рік вивченням четвертинних відкладів НПП займався переважно науковий співробітник парку Олександр Яковенко.
У 2019 році до досліджень були залучені палеогеографи кафедри землезнавства та геоморфології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – д. геогр. н., професор Наталія Герасименко та, тоді ще аспірант, Олександр Бончковський. Всього за 14 років досліджень було вивчено 33 розрізи.
Роботи з вивчення нових геологічних розрізів четвертинних відкладів у відслоненнях здійснювалися на правому березі річки Десни в околицях сіл Городище, Придеснянське, Будище, Черешеньки, Вишеньки, Бужанка, Розльоти, Радичів, Деснянське (Свердловка), Мезин, Курилівка та інших. Основний акцент проведених досліджень був зосереджений на вивченні викопних ґрунтів і ґрунтових відкладів, які розглядалися як палеогеографічні пам’ятники та індикатори природних умов цієї території часу свого формування. Стратиграфічне розчленування відкладів виконано за схемою 1993 року.
Короткі узагальнені результати палеогеографічних досліджень розрізів четвертинних відкладів підтверджують, що в межах Мезинського НПП яскраво відображається ритмічність розвитку природи з чергуванням льодовикових та міжльодовикових епох. Зокрема, в час максимального поширення материкового зледеніння (дніпровський палеогеографічний етап, близько 180 тис. р. тому), територія НПП була вкрита товщею льодовикового покриву, на що вказують наявні тут моренні відклади з валунами та уламками кристалічних порід. В інші холодні етапи плейстоцену утворювались освітлені прошарки пилуватих відкладів (лесів). Найбільш потужні товщі лесів (бузьких) на території Мезинського НПП накопичились впродовж останнього потужного зледеніння (27-16 тис. р. тому). Протягом міжльодовикових періодів, у сприятливих для проходження процесів ґрунтоутворення умовах, формувались горизонти викопних плейстоценових ґрунтів, які у досліджених розрізах чітко виокремлюються за більш темним забарвленням відкладів та наявністю специфічних ознак інтенсивних процесів давнього ґрунтоутворення.
У різновікових відкладах Мезинського НПП приховано ще дуже багато загадок та секретів пов’язаних із історією розвитку природи у минулому.
Підготували Олександр Яковенко, Наталія Сіра за матеріалами Літописів Мезинського НПП
