Уже доброю традицією стало восени, у колі друзів-колег, відкривати нові місця для відпочинку на території Мезинського національного природного парку.
Тож 31 жовтня на мапі Парку з’явилася ще одна локація для відпочинку! Такі зустрічі – це не лише про облаштування нових місць для відпочинку. Це ще й про людей, команду та спільні моменти, які мають особливе значення для підтримання психоемоційної стійкості колективу, відновлення сил і зміцнення командної згуртованості.
Адже іноді, щоб трохи перезавантажитися, не потрібно нічого особливого. Достатньо опинитися серед природи, поспілкуватися з колегами, посміятися, відчути плече одне одного. А якщо до цього додати шматочок сала, підсмаженого на «лавці» над багаттям, – гарний настрій і теплі спогади гарантовані!
Бо ніщо так не повертає до внутрішньої рівноваги, як природа, щире спілкування та прості людські радощі.
Щороку 31 жовтня світова спільнота відзначає Міжнародний день Чорного моря. В рамках цієї події фахівці еколого-освітнього відділу Мезинського НПП відвідали Авдіївський ліцей, де провели інформаційно-пізнавальну лекцію для учнів 8 класу. Під час заходу діти дізналися багато цікавого про виникнення Чорного моря, познайомилися з чарівним світом його мешканців. Окремо було наголошено на екологічних проблемах водойми, які сьогодні стають кричущими.
Дивовижні факти про Чорне море:
Ще 8000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером. Коли потужний землетрус розколов сушу, утворилася протока Босфор у Туреччині, що з’єднала озеро із Середземним морем, і ось тоді, сюди ринули потоки морської, солоної води.
У документах Чорне море вперше згадується у 5 ст. до н. ери.
Давньогрецькі назви Чорного моря-Понт Аксинський ( « Негостинне море») та Понт Евксинський («Гостинне море»).
Головною особливістю Чорного моря є повна (за винятком деяких бактерій) відсутність життя на глибинах від 150-200 метрів, бо глибші шари занадто насичені сірководнем.
Єдина акула, яка живе у Чорному морі – Катран. Людину він боїться, тому рідко помітний біля берегів. Єдину небезпеку для нас представляють спинні плавники акули, оснащені великими отруйними шипами.
Найнебезпечніші риби для людини – морський дракончик та скат хвостокол (риба-кіт).
На дні Чорного моря мешкають мідії, устриці та молюск-хижак Рапана.
Серед низки екологічних проблем, що стосуються, безпосередньо. Чорного моря науковці виділяють: забруднення пластиком та токсичними сполуками, зростання солоності, цвітіння води, нашестя медуз… Але найголовніше те, що сьогодні ця природна перлина, на берегах якої колись відпочивали мільйони туристів, є ареною бойових дій, що призводить до радіаційного та токсичного зараження акваторії. А це неминуча смерть усього живого. А що далі?
А що, як музей – це не лише старовинні речі за склом, а місце, де можна стати мисливцем на мамонтів, випробувати гру своїх бабусь і розгадати таємницю старовинного предмета?
Під час осінніх канікул до Мезинського музею завітали маленькі гості із села Деснянське й Мезин – діти віком 6-10 років. І музейна подорож для них виявилася зовсім не схожою на звичайну екскурсію.
Біля статуї мамонта Мезика розгорнулася командна гра. Дитячий азарт, сміх і бажання перемогти об’єднали учасників, а доісторичний велетень став мовчазним свідком нових пригод. Хто знає, можливо, саме тут хтось уперше уявив себе дослідником далекого минулого?
Далі на дітей чекало знайомство зі старовинною народною грою, у яку бавилися їхні бабусі й дідусі. Без смартфонів і комп’ютерів, зате з рухом, фантазією та живим спілкуванням! Такі ігри – не просто розвага, а частинка нематеріальної культурної спадщини, яку варто передавати наступним поколінням.
А в етнографічній кімнаті розпочався квест «Бабусина скриня». За принципом гри «Чорний ящик» діти відгадували призначення речей, якими колись користувалися в українській оселі. Для чого потрібен цей предмет? Як він допомагав у господарстві? І чи змогли б ми обійтися без сучасних побутових приладів, як це робили наші предки? Звичайні на перший погляд речі відкривали свої маленькі таємниці, а музей перетворювався на простір допитливості й відкриттів.
І яка ж мандрівка без смачного завершення? На дітей чекала тепла перерва з узваром – традиційним українським напоєм із сушених фруктів. Його аромат нагадав про домашній затишок, родинні звичаї та вміння наших предків дбайливо зберігати літні й осінні дари саду на зиму. Історію можна не тільки побачити й почути – іноді її можна навіть скуштувати.
Змістовні канікули – це не обов’язково далекі подорожі чи дорогі розваги. Іноді достатньо відчинити двері місцевого музею, щоб побачити знайомий світ зовсім по-новому.
Канікули минають швидко. Тож, можливо, наступна цікава пригода почнеться саме з музейних дверей? Адже тут завжди знайдеться таємниця, яку варто розгадати.
Мезинський національний природний парк Фактична адреса адміністрації Парку:
16212, Україна, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Деснянське, вул. Деснянська, буд. 49-А.
Електронна адреса:
mezinpark@gmail.com
Адміністрація Парку
Володимир Сидоренко
в.о. директора
Тел.: (097) 805 88 13 Вадим Костюк
заступник директора
Тел.: (098) 427 57 88
Розміщення та екскурсійне обслуговування:
Людмила Науменко
тел. (095) 1104904
Алла Наливайко
тел. (098) 5504578
Лариса Подоляко
тел. (068) 319 86 41
Марина Усок
тел. (095) 559 38 40
Мезинський археологічний науково-дослідний музей імені В.Є. Куриленка Адреса: 16210, Україна, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Мезин, вул. Шумейківка, 7.
Наталія Сіра – директор музею
Тел.: (096) 234 36 19
Назва підприємства – Мезинський НПП р\р UA338201720313211001301017150
Банк отримувача – Управління Державної казначейської служби України у м. Київ
ЄДРПОУ – 34334132
МФО 820172
Код КПК 2401160
Призначення платежу: Благодійний внесок на розвиток парку