Десна та її крилаті мешканці

Ще до того, як над Десною піднімається сонце, заплава вже прокидається. Спочатку ледь чутно шелестить очерет, потім над тихою заводдю стрімко пролітає рибалочка – синя блискавка над водою. Високо в небі кружляє лелека, а на мілководді нерухомо завмирає сіра чапля, терпляче чекаючи на свою здобич. Поруч із ними живе ще безліч мешканців, яких об’єднує одна домівка – велична річка Десна.

Саме у цей дивовижний світ занурилися учасники літньої екологічної школи «Дослідники Десни» під час заняття «Десна та її крилаті мешканці», що відбулося на території Хотинського природоохоронного науково-дослідного відділення Мезинського НПП.

Під час орнітологічної частини заняття юні природолюби дізналися про особливості життя коловодних птахів, зрозуміли, чому чисті водойми, старі дерева й заплавні луки є такими важливими для їхнього існування.

Під час заняття діти обговорили, чому вода є основою життя на Землі та яке значення для річкових мешканців мають її температура і прозорість. Юні дослідники дізналися, як ці показники впливають на стан водойми та чому чиста вода є необхідною умовою існування риб, птахів, безхребетних і багатьох інших живих організмів.

Не менш захопливою стала розповідь про мешканців Десни. Учасники заняття познайомилися з водомірками, молюсками та іншими дрібними безхребетними, дізналися про їхню роль у річковій екосистемі та про те, як за їхньою присутністю можна оцінити здоров’я водойми.

Усі результати спостережень учасники занесли до «Щоденника дослідника», а під час інтерактивних завдань закріпили здобуті знання. Наприкінці кожна дитина власноруч створила паперового лелеку – символ миру, дому, щастя й надії, який нагадуватиме, що любов до природи починається з уважного погляду, доброго серця та бажання берегти світ навколо себе.

Цей день ще раз довів: Десна – це не просто річка. Це живий світ, у якому вода, птахи, рослини й люди нерозривно пов’язані між собою. Птахи не знають державних кордонів – вони щовесни повертаються туди, де є чисті річки, тихі луки та безпечні місця для життя. І саме від нас залежить, чи почують наступні покоління навесні клекіт лелеки, спів солов’я та тихий плескіт чистої деснянської води.

Алла Наливайко, керівник екошколи

Сьогодні, 28 липня, світ відзначає Всесвітній день охорони природи (World Nature Conservation Day). Це нагода згадати, чому захист унікальних екосистем — не просто гасло, а умова нашого виживання.

Мезинський національний природний парк (Чернігівщина) — це понад 31 тисяча гектарів Полісся уздовж високого правого берега Десни. Парк поєднує глибоку історію (тут розташована всесвітньо відома Мезинська палеолітична стоянка віком ~20 тис. років) та багате біорізноманіття.

Найбільшіше заплавне озеро р. Десна – оз. Хотинь (50 га).

1. Екологічна цінність території

  • Флора та фауна: У парку зафіксовано 17 видів рослин (зокрема, сальвінія плаваюча, водяний горіх) та 93 види тварин з Червоної книги України (ричкова видра, сірий журавель, махаон, пугач, стерлядь). Також 71 вид перебуває під захистом Бернської конвенції.
  • Ландшафти: Поєднання вікових дубово-липових лісів, крутих ярів, заливних деснянських луків та старичних озер (Хотинь, Бабине).

2. Чому збереження видів критично важливе?

  • Стійкість екосистеми: Втрата навіть одного виду (наприклад, комахи-запилювача або хижака) спричиняє ланцюгову реакцію. У заплаві Десни це може призвести до деградації луків чи погіршення якості води.
  • Генетичний фонд: Рідкісні види є носіями унікального генетичного матеріалу, який забезпечує адаптацію природи до змін клімату.
  • Природний бар’єр: Збережені ліси та болота Мезинського парку акумулюють воду, запобігають ерозії ґрунтів і регулюють мікроклімат Сіверщини.

Сьогодні чудовий привід згадати про дивовижні куточки України, які потребують нашого захисту, турботи та уваги.

📍 Пам’ятаймо: Природа не потребує людини, але людина повністю залежить від природи. Захищаючи Мезинський НПП та його мешканців, ми зберігаємо наш спільний дім для майбутніх поколінь.

Адміністрація Мезинського НПП

Цілюща сила природи

  У Мезинському археологічному науково-дослідному музеї імені В. Є. Куриленка відбувся пізнавальний захід «У ритмі природи: екотерапія в Мезині», присвячений лікарським рослинам рідного краю. Його учасниками стали діти, які вирушили у захопливу подорож світом цілющих трав.

   Під час зустрічі юні відвідувачі дізналися, які рослини здавна використовувалися в народній медицині, ознайомилися з їхніми лікувальними властивостями та правилами безпечного збирання. Діти вчилися розпізнавати ромашку, м’яту, липу, чебрець, материнку, звіробій та інші рослини, що ростуть у нашій місцевості, а також дізналися про їхнє значення для здоров’я людини.

 Знайомство дітей із лікарськими рослинами через інтерактивні заняття допомагає формувати екологічну свідомість, повагу до природи та розуміння традицій народної культури. На згадку кожен учасник  вибрав  подрібнені лікарські трави, якими наповнив індивідуальний  фітомішечок .

 Особливо приємною частиною заходу стало дружнє чаювання. Діти смакували ароматний трав’яний чай, приготовлений із лікарських рослин, про які дізналися під час зустрічі.

  Такі музейно-педагогічні заходи допомагають дітям краще пізнати природне багатство рідного краю, виховують дбайливе ставлення до довкілля та популяризують народні знання про цілющі дари природи.

Наталія Сіра, директор Мезинського музею