Мезинський національний природний парк

Ще до того, як над Десною піднімається сонце, заплава вже прокидається. Спочатку ледь чутно шелестить очерет, потім над тихою заводдю стрімко пролітає рибалочка – синя блискавка над водою. Високо в небі кружляє лелека, а на мілководді нерухомо завмирає сіра чапля, терпляче чекаючи на свою здобич. Поруч із ними живе ще безліч мешканців, яких об’єднує одна домівка – велична річка Десна.

Саме у цей дивовижний світ занурилися учасники літньої екологічної школи «Дослідники Десни» під час заняття «Десна та її крилаті мешканці», що відбулося на території Хотинського природоохоронного науково-дослідного відділення Мезинського НПП.

Під час орнітологічної частини заняття юні природолюби дізналися про особливості життя коловодних птахів, зрозуміли, чому чисті водойми, старі дерева й заплавні луки є такими важливими для їхнього існування.

Під час заняття діти обговорили, чому вода є основою життя на Землі та яке значення для річкових мешканців мають її температура і прозорість. Юні дослідники дізналися, як ці показники впливають на стан водойми та чому чиста вода є необхідною умовою існування риб, птахів, безхребетних і багатьох інших живих організмів.

Не менш захопливою стала розповідь про мешканців Десни. Учасники заняття познайомилися з водомірками, молюсками та іншими дрібними безхребетними, дізналися про їхню роль у річковій екосистемі та про те, як за їхньою присутністю можна оцінити здоров’я водойми.

Усі результати спостережень учасники занесли до «Щоденника дослідника», а під час інтерактивних завдань закріпили здобуті знання. Наприкінці кожна дитина власноруч створила паперового лелеку – символ миру, дому, щастя й надії, який нагадуватиме, що любов до природи починається з уважного погляду, доброго серця та бажання берегти світ навколо себе.

Цей день ще раз довів: Десна – це не просто річка. Це живий світ, у якому вода, птахи, рослини й люди нерозривно пов’язані між собою. Птахи не знають державних кордонів – вони щовесни повертаються туди, де є чисті річки, тихі луки та безпечні місця для життя. І саме від нас залежить, чи почують наступні покоління навесні клекіт лелеки, спів солов’я та тихий плескіт чистої деснянської води.

^{Алла Наливайко, керівник екошколи}

Мезинський національний природний парк (Чернігівщина) — це понад 31 тисяча гектарів Полісся уздовж високого правого берега Десни. Парк поєднує глибоку історію (тут розташована всесвітньо відома Мезинська палеолітична стоянка віком ~20 тис. років) та багате біорізноманіття.

1. Екологічна цінність території

• Флора та фауна: У парку зафіксовано 17 видів рослин (зокрема, сальвінія плаваюча, водяний горіх) та 93 види тварин з Червоної книги України (ричкова видра, сірий журавель, махаон, пугач, стерлядь). Також 71 вид перебуває під захистом Бернської конвенції.
• Ландшафти: Поєднання вікових дубово-липових лісів, крутих ярів, заливних деснянських луків та старичних озер (Хотинь, Бабине).

2. Чому збереження видів критично важливе?

• Стійкість екосистеми: Втрата навіть одного виду (наприклад, комахи-запилювача або хижака) спричиняє ланцюгову реакцію. У заплаві Десни це може призвести до деградації луків чи погіршення якості води.
• Генетичний фонд: Рідкісні види є носіями унікального генетичного матеріалу, який забезпечує адаптацію природи до змін клімату.
• Природний бар’єр: Збережені ліси та болота Мезинського парку акумулюють воду, запобігають ерозії ґрунтів і регулюють мікроклімат Сіверщини.

Сьогодні чудовий привід згадати про дивовижні куточки України, які потребують нашого захисту, турботи та уваги.

📍 Пам’ятаймо: Природа не потребує людини, але людина повністю залежить від природи. Захищаючи Мезинський НПП та його мешканців, ми зберігаємо наш спільний дім для майбутніх поколінь.

^{Адміністрація Мезинського НПП}