Мезинський національний природний парк

А ви знаєте, скільки електроенергії «з’їдають» прилади, які просто залишилися ввімкненими в розетку?

Саме це та багато інших цікавих фактів дізналися учні Авдіївського ліцею під час квесту «Місія енергозбереження»

На учасників чекали справжні випробування: знайти «енергетичних вампірів», розібратися, які лампи допомагають заощаджувати електроенергію, відшукати зайві витрати та перевірити свої сили у бліцпитаннях.

Виявилося, що бути енергоощадним зовсім не складно. І для цього не потрібно робити нічого надзвичайного:

• Вимикайте світло, коли виходите з кімнати.
• Не залишайте зарядні пристрої в розетках без потреби.
• Замініть старі лампи на LED.
• Вимикайте техніку, якою не користуєтеся, замість того щоб залишати її в режимі очікування.

І здавалося б, що це дрібниці. Але саме з таких повсякденних звичок починається свідоме споживання енергії.

^{Марина Усок, пр. фахівець з екологічної освіти}

Кожна війна впливає не лише на продовольчу безпеку, але й має економічні наслідки для всіх країн. Сьогодні це ще й питання екологічної безпеки та спільного майбутнього, бо істина, яку не розуміє російська федерація, однак, усвідомлює весь світ, дуже проста: будь-який воєнний конфлікт не має локального характеру, коли йдеться про довкілля. Екосистеми не можна розділити умовними кордонами, просто намалювавши їх на карті. Якщо руйнується природна рівновага в одній геолокації, це обов’язково відчує інша. Війна в Україні за своїми масштабами заподіяної шкоди довкіллю – це найбільший конфлікт з часів Другої світової війни, який можна назвати екоцидом.

Чергова зустріч працівників Мезинського НПП з учнями 11 класу Авдіївського ліцею була присвячена саме цій темі. Під час заходу учні познайомилися з жахливими  фактами шкоди, заподіяної російським агресором навколишньому середовищу нашої держави та до яких екологічних наслідків це може призвести в майбутньому.

^{Едуард Пилипенко, фахівець відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}

6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. Його проголосила Генеральна Асамблея ООН у 2001 році. Ця дата нагадує міжнародній спільноті, що захист природи має залишатися важливим завданням навіть у найскладніші періоди історії людства.

Для України цей день має особливе значення. Повномасштабна російська агресія завдає величезної шкоди природним ресурсам, екосистемам і господарській діяльності. Не залишилися осторонь і громади Чернігівщини, зокрема Понорницька та Коропська, території яких зазнають обстрілів і атак російських безпілотників.

Зруйнована інфраструктура — втрати для довкілля

Одним із показових прикладів екологічних наслідків війни стала атака російських безпілотників на Авдіївський ліцей Понорницької селищної ради в ніч на 18 березня 2026 року. Унаслідок влучань будівля навчального закладу зазнала значних руйнувань, виникла пожежа, були пошкоджені шкільні автобуси.

Однак наслідки цієї атаки не обмежилися знищенням освітньої інфраструктури. Руйнування спричинило засмічення земельної ділянки та прилеглої території уламками конструкцій і будівельними відходами.

За результатами обстеження Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, площа засмічення становила 2660 квадратних метрів, а обсяг відходів руйнації — 54 кубічні метри. Розмір розрахованої шкоди довкіллю склав 19 277 685 гривень.

Ця цифра демонструє, що навіть руйнування одного об’єкта цивільної інфраструктури має значні екологічні наслідки.

Удар по сільському господарству та природних ресурсах

Важливим напрямом життєдіяльності Понорницької громади є сільське господарство. Тому атаки на фермерські господарства завдають шкоди не лише майну підприємств, а й економічній основі життя місцевого населення.

Наприкінці квітня 2026 року внаслідок атаки п’яти ударних безпілотників на аграрні об’єкти в селі Авдіївка виникли пожежі. Вогонь і продукти горіння спричинили забруднення атмосферного повітря, а руйнування господарських об’єктів — засмічення земель уламками та будівельними відходами. За оприлюдненими даними, розрахована екологічна шкода перевищила 618 тисяч гривень.

Ще один випадок зафіксовано 24 липня 2026 року, коли внаслідок атаки безпілотників на приватний пансіонат у Понорницькій громаді було пошкоджено дві будівлі та виникла пожежа. На прилеглій території зафіксували засмічення земель і знищення зелених насаджень, зокрема 17 кущів туї. Розмір екологічної шкоди оцінили майже у 250 тисяч гривень.

Ці випадки свідчать про багатовимірність впливу війни на довкілля.

Коропщина: під вогнем житлові та громадські об’єкти

Наслідки російської агресії відчуває і Коропська громада. Руйнування цивільної інфраструктури тут також супроводжуються пожежами, пошкодженням земельних ділянок та знищенням майна.

У березні 2026 року російський ударний безпілотник атакував житлову забудову села Черешеньки. Унаслідок вибуху було пошкоджено житловий будинок, гараж та автомобіль. За повідомленнями місцевих медіа, пошкоджень зазнали близько десяти домогосподарств.

Ще один випадок стався в селі Билка Коропської громади. Внаслідок вибуху російського безпілотника загорілася нежитлова будівля, було пошкоджено Будинок культури та розташовані поруч житлові будинки. У закладі культури вибило понад десять вікон.

У ніч на 1 серпня 2026 року російський безпілотник атакував селище Короп. Унаслідок влучання загорілася господарська будівля, а також було пошкоджено приватний житловий будинок.

Кожна така атака — це не лише матеріальні збитки. Пожежі супроводжуються викидами забруднювальних речовин, вибухи можуть призводити до локального забруднення ґрунтів, а уламки боєприпасів і зруйнованих споруд залишаються потенційним джерелом небезпеки для людей і навколишнього середовища.

Екологічні наслідки, які не завжди помітні одразу

Особливість екологічної шкоди від війни полягає в тому, що не всі її прояви можна побачити відразу після обстрілу.

Пожежі можуть знищувати рослинність, змінювати структуру ґрунтів і негативно впливати на місця існування тварин. Вибухи та падіння безпілотників залишають уламки металу, пластику, електронних компонентів та інших матеріалів. Пошкоджені будівлі утворюють значні обсяги відходів руйнації, які потребують сортування, дослідження та безпечного поводження.

Не менш важливими є ризики для водних ресурсів. Потрапляння у водойми паливно-мастильних матеріалів, продуктів горіння та інших небезпечних речовин може погіршувати якість води й негативно впливати на водні екосистеми.

Для територій, які мають природоохоронну цінність, такі процеси особливо небезпечні. Порушення природних оселищ, знищення рослинності, шумове навантаження та пожежі можуть впливати на біорізноманіття, зокрема на види рослин і тварин, які потребують особливих умов існування.

Водночас слід розуміти, що екологічні наслідки кожної конкретної події потребують окремого обстеження та наукової оцінки. Сам факт вибуху або пожежі ще не дає підстав визначити масштаби впливу на певну екосистему.

Природоохоронна відповідальність під час війни

Понорницька та Коропська громади розташовані на територіях із цінними природними ландшафтами, лісовими масивами, водними об’єктами та різноманіттям рослинного і тваринного світу. Збереження цих природних багатств є важливим не лише для нинішніх мешканців, а й для майбутніх поколінь.

В умовах воєнного стану особливого значення набувають фіксація екологічних порушень, обстеження пошкоджених територій, визначення обсягів завданої шкоди та документування наслідків збройної агресії.

Важливу роль у цьому процесі відіграють органи місцевого самоврядування, Державна екологічна інспекція, природоохоронні установи, науковці та громадськість.

Для природоохоронних установ, зокрема Мезинського національного природного парку, важливими завданнями залишаються спостереження за станом природних комплексів, збереження біорізноманіття, екологічна просвіта та формування відповідального ставлення до довкілля.

Водночас під час виявлення підозрілих предметів, уламків безпілотників або боєприпасів необхідно пам’ятати про небезпеку: не наближатися, не торкатися їх і повідомляти відповідні служби. Екологічне обстеження таких територій можливе лише після підтвердження безпечності їх відвідування.

Зберегти природу — означає зберегти майбутнє

Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів — це не лише нагода згадати про глобальну екологічну проблему. Це привід побачити її конкретні прояви поруч із нами.

Понад 19,2 мільйона гривень розрахованої шкоди довкіллю лише внаслідок руйнування Авдіївського ліцею, пожежі на аграрних об’єктах, пошкодження зелених насаджень, зруйновані житлові будинки та громадські споруди Коропщини — усе це свідчення того, наскільки дорогою є ціна війни для людей і природи.

Наведені суми відображають лише окремі задокументовані випадки та не є повною оцінкою екологічних і матеріальних втрат двох громад. Справжній масштаб наслідків стане зрозумілим після проведення комплексних обстежень і досліджень.

Відновлення України неможливе без відновлення її природного середовища. Адже чисті ґрунти, безпечна вода, здорові ліси, збережені природні оселища та біорізноманіття — це основа життя громад і сталого розвитку регіонів.

Захищаючи довкілля сьогодні, ми зберігаємо природну спадщину України для тих, хто житиме на цій землі завтра.