Мезинський національний природний парк

Назва «день-і-ніч» — чудовий приклад, як природа додумала кольорову гру, а люди відразу побачили у цьому казку: світло жовтих пелюсток і темного фіолету — наче день із ніччю разом.

Наукова назва — Melampyrum nemorosum L., рослина-трав’янистий однорічник з родини вовчкових (Orobanchaceae).

Яскраво-жовті квітки з контрастними фіолетовими приквітками мають ще народні назви: «братики й сестрички», «день-і-ніч», «Іван‑та‑Марія» (в давніх слов’ян).

Рослина є напівпаразитом — має дрібні присмоктувачі (гаусторії), щоб отримувати воду та мінерали від сусідніх рослин, але й сам фотосинтезує.

Цвіте з травня–червня до серпня–вересня, росте на галявинах і узліссях Мезинського НПП до 60 см заввишки.

Перестріч улюблена рослина бджіл через щедрий нектар, а насіння поширюється мурахами.

Має медоносні й народні лікувальні властивості (траву використовували для ванн при шкірних хворобах, відвар для шлунка і серця), хоча застосовувати слід обережно.

Цей яскравий «лісовий фантаст» — не просто гарна квітка, а напівпаразит із складною екологією, важлива й корисна для природи.

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}

Ця рослина поширена майже по всій Україні, особливо на Поліссі. Росте вона на лісових низинних болотах, по берегах річок, біля джерел утворюючи чисті або мішані насадження. Мова йде про вільху чорну або клейку.

В Україні вільшняки займають 4,2 % деревного лісового фонду. Багато їх на Чернігівщині, в тому числі, і на території Мезинського НПП.

Рослина лікарська, деревинна, медоносна, фарбувальна, декоративна. Саме через ці функції людина її широко використовує в науковій та народній медицині, на будівництві (колодязні зруби, підпорки в шахтах, виготовлення фанери). До речі, вільхова тирса – одне з найкращих палив для виготовлення шпротів.

Ознайомилися ближче з цією рослиною покошицькі школярі під час екскурсії в літній еколого-освітній школі «Дерево-барвник вільха клейка -королева боліт». Цього разу далеко йти не довелося, бо колись через Покошичі протікала повноводна річка Гусинець, береги якої, так звана тераса, рясніли цією рослиною. На жаль, через недбальство людини річка зникла, а на її колишніх берегах і зараз можна зустріти чимало представників цього виду рослин. Тож дбаймо про природу тут і зараз, аби не шкодувати у майбутньому!

^{Едуард Пилипенко, фахівець Мезинського НПП}

Під час нещодавніх експедиційних досліджень лісових ділянок Мезинського НПП, в окол. сіл Радичів, Розлети та Бужанка, фахівці парку вивчали локалітети орхідних, зокрема любки дволистої та коручки чемерниковидної. В цьому вегетаційному сезоні було відмічено збільшення чисельності ювенільних екземплярів любки дволистої вдвічі, квітуючих особин – близько 30 екз. у “розлетівському” локалітеті. Коручка тільки розпочинає квітування, а волога дощова погода червня сприяла формуванню міцних екземплярів цієї орхідеї.

Серед лісової орхідофлори на території Мезинського НПП зростає 6 видів, поширення яких пов’язано з освітленими лісовими ділянками та узліссями.

^{Юрій Карпенко, нач. науково-дослідного відділу}