Мезинський національний природний парк

      У рамках міжнародного дослідницького проєкту Alien Scenarios співробітники Центру дослідження довкілля ім. Гельмгольца (Німеччина) розробили опитування для місцевих менеджерів з інвазійних чужорідних видів (ІЧВ; у т.ч. карантинних видів) під назвою «Управління інвазійними чужорідними видами: практичний досвід і сприйняття».         

 Науковці Мезинського НПП долучилися до опитування щодо поширення інвазійних чужорідних видів та їх поширення на території парку. Анкета складалася зі статистичних питань згідно градацій та окремих відкритих пояснень.
       Мета опитування – отримати якомога повнішу інформацію щодо тенденцій поширення ІЧВ на місцевому рівні в Європі впродовж кількох останніх років. На основі узагальнюючої інформації будуть запропоновані вдосконалені рекомендації з управління ІЧВ в Європі.
         Результати опитування будуть опрацьовані експертами з біологічних інвазій Європейської комісії та групою експертів з інвазійних видів Комісії з виживання видів (Species Survival Commission, SSC) Міжнародної спілки з охорони природи (International Union for Conservation of Nature, IUCN), а також будуть доступні для інших зацікавлених сторін.

Юрій Карпенко,
начальник науково-дослідного відділу

          Льодовикові періоди залишили сліди на нашій території. Це не тільки моренні гряди та вигладжені зандрові рівнини, викопні залишки вимерлих тварин та стоянки первісних людей. Тваринний та рослинний світ містять в собі залишки тих суворих епох, що змогли пристосуватися та вижити при зміні клімату. Льодовикові релікти – так називають їх вчені. Ось про такий релікт і хочу розповісти. Але спочатку «ліричний відступ»…
            Середньовіччя… Темні віки… Епоха вікінгів, сміливих воїнів, безстрашних мореплавців, торговців. Саме ці вихідці північних окраїн Європи відкрили Ісландію, Гренландію та Америку. Так, в 1004 році син Еріка Рудого (засновника поселення на Гренландії) Лейф Еріксон дістався узбережжя Ньюфаундленду і назвав ці землі Вінландом – «країною винограду». Це було за 500 років до відкриття Америки Христофором Колумбом… Під час своїх мандрів морями на дракарах та кнорах важливу частку раціону вікінгів займала сушена тріска.
              Тріска – представниця ряду тріскоподібних, морських мешканців помірних та холодних вод обох півкуль, що нараховує близько 750 видів. Це важливі об’єкти промислу. Тріска, навага, хек, мерланг, путасу – відомі не тільки біологам. І ось серед морських мешканців причаївся єдиний прісноводний вид, що оселився в прісних водах північних частин Євразії та Північної Америки. Ось про нього сьогодні і піде мова.
             Знайомтеся – минь річковий (російською: налим) – релікт льодовикової епохи, риба, в якої все навпаки.

             Минь має видовжене тіло, що покрите дрібною лускою, що глибоко сидить в шкірі та густим слизом. Голова велика, на підборідді один довгий вусик, а біля ніздрів – по одному коротенькому. Другий спинний та анальний плавці великі, а хвостовий – маленький. Загальний фон забарвлення спини та боків темно-бурий, в черево світле – сірувато-біле. По голові, спині, боках та плавцях розкидані неправильної форми жовтуваті, коричнюваті плями та смуги, що надають забарвленню мармуровості. Тріска та й годі.
          Живе минь здебільшого в річках, бо полюбляє чисту холодну воду. Любов до холодної води просто неймовірна. При температурі води 12 – 15 °С йому вже жарко, а коли вода прогрівається вище 15 °С минь ховається в глибокі вири, забивається в нори, корчі та впадає в зціпеніння.
Продовжити читання “Уламок льодовикової епохи”

     Сьогодні, 15 січня відзначає свій День народження заступник начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Лариса Петрівна Подоляко.
           Вітаємо Вас з Днем народження! Бажаємо вам міцного здоров’я, невичерпної енергії та наснаги, родинного затишку, благополуччя і добра.                 Нехай кожен новий день буде наповнений корисними справами і теплом людських відносин, а мрії втілюються у життя та приносять бажану радість і задоволення.