Мезинський національний природний парк

Щороку 31 жовтня світова спільнота відзначає Міжнародний день Чорного моря. В рамках цієї події фахівці еколого-освітнього відділу Мезинського НПП відвідали Авдіївський ліцей, де провели інформаційно-пізнавальну лекцію для учнів 8 класу. Під час заходу діти дізналися багато цікавого про виникнення Чорного моря, познайомилися з чарівним світом його мешканців. Окремо було наголошено на екологічних проблемах водойми, які сьогодні стають кричущими.

                Дивовижні факти про Чорне море:                 

• Ще 8000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером. Коли потужний землетрус розколов сушу, утворилася протока Босфор у Туреччині, що з’єднала озеро із Середземним морем, і ось тоді, сюди ринули потоки морської, солоної води.
•  У документах Чорне море вперше згадується у 5 ст. до н. ери.
• Давньогрецькі назви Чорного моря-Понт Аксинський ( « Негостинне море») та Понт Евксинський («Гостинне море»).
• Головною особливістю Чорного моря є повна (за винятком деяких бактерій) відсутність життя на глибинах від 150-200 метрів, бо глибші шари занадто насичені сірководнем.
• Єдина акула, яка живе у Чорному морі – Катран. Людину він боїться, тому рідко помітний біля берегів. Єдину небезпеку для нас представляють спинні плавники акули, оснащені великими отруйними шипами.
• Найнебезпечніші риби для людини – морський дракончик та скат хвостокол (риба-кіт).
• На дні Чорного моря мешкають мідії, устриці та молюск-хижак Рапана.

Серед низки екологічних проблем, що стосуються, безпосередньо. Чорного моря науковці виділяють: забруднення пластиком та токсичними сполуками, зростання солоності, цвітіння води, нашестя медуз… Але найголовніше те, що сьогодні ця природна перлина, на берегах якої колись відпочивали мільйони туристів, є ареною бойових дій, що призводить до радіаційного та токсичного зараження акваторії. А це неминуча смерть усього живого. А що далі?

^{Едуард Пилипенко, фахівець Мезинського НПП}

А що, як музей – це не лише старовинні речі за склом, а місце, де можна стати мисливцем на мамонтів, випробувати гру своїх бабусь і розгадати таємницю старовинного предмета?

Під час осінніх канікул до Мезинського музею завітали маленькі гості із села Деснянське й Мезин – діти віком 6-10 років. І музейна подорож для них виявилася зовсім не схожою на звичайну екскурсію.

Біля статуї мамонта Мезика розгорнулася командна гра. Дитячий азарт, сміх і бажання перемогти об’єднали учасників, а доісторичний велетень став мовчазним свідком нових пригод. Хто знає, можливо, саме тут хтось уперше уявив себе дослідником далекого минулого?

Далі на дітей чекало знайомство зі старовинною народною грою, у яку бавилися їхні бабусі й дідусі. Без смартфонів і комп’ютерів, зате з рухом, фантазією та живим спілкуванням! Такі ігри – не просто розвага, а частинка нематеріальної культурної спадщини, яку варто передавати наступним поколінням.

А в етнографічній кімнаті розпочався квест «Бабусина скриня». За принципом гри «Чорний ящик» діти відгадували призначення речей, якими колись користувалися в українській оселі. Для чого потрібен цей предмет? Як він допомагав у господарстві? І чи змогли б ми обійтися без сучасних побутових приладів, як це робили наші предки? Звичайні на перший погляд речі відкривали свої маленькі таємниці, а музей перетворювався на простір допитливості й відкриттів.

І яка ж мандрівка без смачного завершення? На дітей чекала тепла перерва з узваром – традиційним українським напоєм із сушених фруктів. Його аромат нагадав про домашній затишок, родинні звичаї та вміння наших предків дбайливо зберігати літні й осінні дари саду на зиму. Історію можна не тільки побачити й почути – іноді її можна навіть скуштувати.

Змістовні канікули – це не обов’язково далекі подорожі чи дорогі розваги. Іноді достатньо відчинити двері місцевого музею, щоб побачити знайомий світ зовсім по-новому.

Канікули минають швидко. Тож, можливо, наступна цікава пригода почнеться саме з музейних дверей? Адже тут завжди знайдеться таємниця, яку варто розгадати.

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}

До Дня української писемності та мови в Мезинському археологічному науково-дослідному музеї імені В. Є. Куриленка відбувся пізнавальний захід для дітей «Подорож у світ української писемності».

Під час зустрічі юні відвідувачі вирушили у захопливу мандрівку сторінками історії українського слова. Діти дізналися про виникнення писемності, перші книги, давні способи запису інформації та шлях розвитку української мови. Особливу увагу було приділено значенню рідного слова як невід’ємної частини нашої культури, історії та національної ідентичності.

На учасників чекали цікаві завдання, мовні загадки, вікторини та інтерактивні ігри, які допомогли перевірити знання, кмітливість і любов до української мови. У дружній атмосфері діти переконалися, що вивчати історію писемності не лише корисно, а й весело.

Захід став чудовою нагодою ще раз нагадати, що українська мова — це наш скарб, духовна спадщина та символ єдності народу. Бережімо, шануймо й розвиваймо рідну мову, адже саме в ній живе пам’ять поколінь і незламний дух України!

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}