Що поєднує шматок відмерлої рослини, комара, рака і маленьку краплю води? На перший погляд – нічого. А насправді всі вони є частиною одного великого річкового світу. Комар у своєму життєвому циклі тісно пов’язаний із водою, рак знаходить їжу серед рослинних решток, крихітні водні організми стають їжею для більших мешканців, а відмерлі рослини поступово перетворюються на поживні речовини. У річці майже нічого не існує окремо – усе взаємопов’язано. Саме ці зв’язки ми досліджували разом із першокласниками Деснянської гімназії, розгадуючи таємниці Річкового Королівства. Діти визначали, хто де живе, чим харчується, та шукали, що може порушити природну рівновагу річки. Граючись, ми ще раз переконалися, що річка – це значно більше, ніж просто вода…Це складна і водночас тендітна екосистема, збереження якої залежить від кожного з нас.
А чи добре ви знаєте туристичні можливості рідного краю? Мезинський НПП — це не лише мальовничі краєвиди Десни, а й екостежки, оглядові майданчики, музеї, історичні пам’ятки, місця для відпочинку, туристичні будиночки, майстер-класи та цікаві маршрути.
Перевірте себе у святковій вікторині «Як добре ти знаєш туристичний Мезинський НПП?» — впізнавайте локації за фото, обирайте маршрути та відкривайте для себе нові місця для подорожей!
Готові вирушити у віртуальну мандрівку Сіверщиною? Тоді починаймо!
Дні європейської спадщини щороку нагадують нам: культурна спадщина — це не лише старовинні будівлі, храми чи музейні експонати. Це також далекі від нас у часі свідчення творчості людей, які жили на наших землях тисячі років тому. Одним із таких унікальних надбань є мізинські антропоморфні статуетки з бивня мамонта, знайдені на відомій археологічній пам’ятці Мізин на Чернігівщині.
Мізинська стоянка належить до ключових пам’яток верхнього палеоліту України. Тут було знайдено комплекс із 18 антропоморфних фігурок, виготовлених із бивня мамонта. Їх датують приблизно 18,8–17,4 тисячі років тому. Це найбільша колекція палеолітичних зображень жінок у Східній Європі, відома на сьогодні.
Особливість мізинських статуеток полягає не лише в їхньому поважному віці. Вони вражають складністю задуму та майстерністю виконання. Давні майстри не просто надавали шматку мамонтового бивня людської форми — вони прикрашали поверхню геометричними орнаментами, зигзагами, меандрами та іншими гравійованими мотивами. Частина статуеток має стилізовані антропоморфні зображення на лицьовій поверхні, а геометричний орнамент особливо виразний на звороті.
Сучасні дослідження відкрили ще одну дивовижну деталь. Виявилося, що орнамент мізинських статуеток пов’язаний із внутрішньою структурою самого мамонтового бивня. Давні митці використовували природні лінії Шрегера та лінії Оуена як своєрідну основу для створення геометричних композицій. Тобто матеріал не був для них просто сировиною — його природний рисунок ставав частиною художнього задуму.
Дослідники встановили, що всі 18 фігурок були виготовлені з центральної частини бивня. Майстри добре розуміли властивості цього складного матеріалу й використовували різні технологічні прийоми: розколювання, різання, відщеплення, скобління, абразивне оброблення, полірування та гравіювання.
Особливого значення дослідженню надали сучасні цифрові технології. У 2022 році було проведено високороздільну цифрову фіксацію статуеток із використанням фотограмметрії та створено детальні 3D-моделі. Це дозволило дослідникам побачити й проаналізувати найдрібніші сліди оброблення та гравіювання, не завдаючи шкоди безцінним артефактам.
Мізинські статуетки важливі не лише для археології України. Дослідження показують, що вони належать до найдавніших відомих схематизованих антропоморфних зображень Європи та являють собою своєрідне явище в розвитку палеолітичного мистецтва. Їхня стилістика поєднує об’ємну скульптуру, людське зображення та складний геометричний орнамент.
Саме тому Дні європейської спадщини — гарна нагода по-новому поглянути на Мезин. Європейська культурна спадщина починається не десь далеко за межами України. Вона має глибоке коріння і на Чернігівщині, де понад 17 тисяч років тому люди вже створювали мистецтво, яке й сьогодні дивує дослідників своєю складністю та самобутністю.
Мізинські статуетки нагадують: культурна спадщина — це міст між поколіннями. І наше завдання сьогодні — зберігати, досліджувати та розповідати про історичні пам’ятки наступним поколінням.
