Молюски – одна з найдавніших і надзвичайно різноманітних груп тварин на планеті. Вони з’явилися понад 500 мільйонів років тому і пережили глобальні зміни клімату, льодовикові періоди та навіть еру динозаврів .
До молюсків належать равлики, слимаки та двостулкові молюски. Їх можна зустріти у водоймах, на луках, у лісах і навіть під опалим листям. Вони здаються непомітними, але виконують надзвичайно важливу роль у природі:
- беруть участь у розкладанні органічних решток;
- є важливою ланкою харчових ланцюгів;
- очищують воду – двостулкові молюски фільтрують її;
- слугують біоіндикаторами стану екосистем, особливо заплав річок.
Малакологія – наука, що вивчає молюсків, їхню біологію, екологію, поширення та роль у природі.
Територія Мезинського національного природного парку завдяки поєднанню лісових, лучних та заплавних екосистем є сприятливою для різноманіття наземних і прісноводних молюсків.
Дослідження малакофауни на території Мезинський національний природний парк проводились у різні роки. До 2011 року відомості були фрагментарними, переважно про окремі види молюсків. У 2011 році В.О. Терещенко систематизував дані про наземну малакофауну регіону. У 2014 році О.Є. Усов та Т.В. Оберемчук вперше провели комплексне гідробіологічне дослідження річки Десна в межах парку, охопивши 5 ділянок і 11 станцій відбору проб, з усіх основних біотопів – від піску й мулу до крейди та макрофітів. Ці дослідження дозволили зафіксувати 75 видів макробезхребетних із 18 таксономічних груп, серед яких молюски домінували як за чисельністю, так і за біомасою. Нарешті, у серпні 2017 року Т.М. Кузьміна та Р.В. Бабко провели систематичне вивчення молюсків у руслі річок Десна та Восковаха та в заплавних озерах поблизу с. Радичів, ідентифікувавши 25 таксонів водних молюсків, серед яких 17 черевоногих та 8 двостулкових, і детально охарактеризувавши їх чисельність, просторовий розподіл і видовий склад у різних біотопах парку. Станом на сьогодні на території парку зареєстровано 79 видів наземних та прісноводних молюсків.
Цікаві факти про молюсків Мезинського НПП:
Широкопластун звичайний (Unio tumidus) – двостулковий молюск може жити до 20 років, а на його мушлі часто оселяються водяні черви та водорості, створюючи міні-екосистему на власному тілі.
Ставковик роговий (Planorbarius corneus) – великий молюск із плоскою спіралеподібною мушлею, який здатний витримувати спеку і низький вміст кисню у воді, завдяки чому успішно мешкає у мілководних озерах.
Ставковик річковий (Theodoxus fluviatilis) – цей дрібний черевоногий прилипають до каміння та крейди навіть на сильній течії, а його рот із міні-грабельками скребе водорості з поверхні, очищаючи дно.
Ці невеликі істоти є важливою частиною біорізноманіття парку. Вони чутливо реагують на зміни вологості, стану ґрунту та води, що робить їх природними індикаторами екологічного стану екосистем, особливо заплав Десни.
Підготувала Людмила Науменко за матеріалами Літописів природи Мезинського НПП