Зима — особливий і водночас складний період у житті цієї величної тварини. У холодну пору року лосі змінюють свою поведінку та спосіб життя, пристосовуючись до нестачі кормів і суворих погодних умов. Вони стають менш рухливими, намагаються берегти енергію та тримаються ділянок лісу з густим підліском, молодняком і хвойними насадженнями, які захищають від вітру та морозу.
Раціон лося взимку суттєво відрізняється від літнього. Замість трав і водної рослинності тварини живляться гілками, пагонами та корою дерев — найчастіше верби, осики, берези, крушини, молодої сосни. Саме тому їх часто можна побачити на узліссях, вирубках і поблизу чагарників.
Після осіннього періоду гону самці поступово скидають роги, а самиці вже носять під серцем майбутніх малят, які з’являться навесні. Узимку лосі зазвичай тримаються поодинці або невеликими групами, користуються постійними стежками та глибокими слідами в снігу, що допомагає легше пересуватися засніженими ділянками.
Нагадуємо! Лось занесений до Червоної книги України, тому потребує особливої охорони та дбайливого ставлення.
Збереження таких видів є важливою умовою підтримання природної рівноваги та біорізноманіття.
Служба державної охорони Мезинського НПП