Ви коли-небудь замислювалися, що птахи – це не просто частина пейзажу, а об’єкт серйозної науки – орнітології? Це цілий світ, де вчені вивчають усе: від того, як птах розвивається в яйці, до того, чому він обирає саме наш край для перепочинку.
Мезинський національний природний парк – це справжній «аеропорт» для пернатих, і історія його дослідження нагадує захопливий літопис, що створювався століттями. Але хто ж ці люди, які відкривали нам таємниці місцевих пернатих?
XVIII століття: Перші кроки зробив натураліст Йоганн Гюльденштедт. Повертаючись із Кавказу, він проїжджав тутешніми землями та занотував перші відомості про місцеве птаство.
XIX століття: Естафету перехопив професор Київського університету Карл Кеслер. Його праці стали фундаментом для розуміння фауни всієї України, зокрема й Подесення.
Золота доба експедицій (20–30-ті роки XX ст.): Справжній науковий прорив стався завдяки експедиціям Дніпровської біологічної станції. Під керівництвом видатних вчених Миколи Шарлеманя та Дмитра Белінга було детально описано не лише птахів, а й увесь природний комплекс річки Десна.
У другій половині минулого століття значну увагу регіону приділяли сумські науковці — В. Афанасьєв, В. Бєлік та М. Книш, а на етапі створення самого парку важливий внесок зробив Юрій Кузьменко.
Після створення парку орнітологічні дослідження проводили Віталій Казанник (птахи вцілому, міграції, просторовий розподіл), Наталія Атамась (навколоводні птахи, колоніальні навколоводні птахи), Сергій Хоменко та Сергій Галущенко (міграції).
Цікавинки парку, які вас здивують:
- Десна – це «авіамагістраль». Наша річка є одним з головних міграційних коридорів для тисяч птахів, переважно навколоводних.
- Сапсан – супермен у пір’ї. Це найшвидший птах у світі, і його можна зустріти у нас взимку або під час прольоту.
- Ремез-архітектор. Ви бачили гніздо-рукавичку? Цей птах плете неймовірну «м’яку хатинку», яка звисає над водою.
- Скопа – професійний рибалка. Цей хижак їсть виключно рибу і часто зупиняється на Десні, щоб пополювати.
- Волове очко. Один із найменших птахів Європи, що вражає своєю енергійністю.
Мезинський НПП продовжує залишатися живою лабораторією під відкритим небом, де кожен змах крила може стати початком нового наукового відкриття.
Підготувала Лариса Подоляко за матеріалими Літописів природи Мезинського НПП