Вечорниці на Андрія

     В народі говорили: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку ледь не кожного дня – свято. Однак з-поміж усіх день Андрія Первозваного був одним з найочікуваніших і найвеселіших.
Андріївські вечорниці – одна з найцікавіших українських традицій, що крізь віки дійшла до нашого часу. Кожного з нас цікавить наше майбутнє. А особливо дівчат. Коли вийдеш заміж? Яким буде чоловік? Чи буде шлюб щасливим? Ці питання є улюбленими на дівочих посиденьках.
     На Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь. Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів «Андріївських вечорниць» наших предків. Проте і досі вечорниці – це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, збитки,пустощі, які дозволяються тільки в Андріївську ніч.
     З метою відтворення народного обряду у Мезинському археологічному музеї імені В.Є.Куриленка проведено вечорниці для дітей села Мезин.
    Заходи такого змісту дають змогу познайомити учнів з давніми народними звичаями, виховують в дітей повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні, інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти культурну спадщину народу.

Наталія Сіра, директор Мезинського археологічного науково-дослідного музею імені В.Є.Куриленка

Магія Андріївських вечорниць

     Кожен народ має свою спадщину та звичаї, які формувалися впродовж багатьох століть, а то й тисячоліть. То ж, напередодні свята Андрія, за доброю традицією, працівники відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Мезинського НПП спробували вчергове відродити «Магію Андріївських вечорниць». Та й місце дійства цього разу вибрали незвичайне – це кімната етнографії та історії краю Рихлівського ПНДВ. Тут панував дух українства: вишивані рушники, сорочки, українські страви на столі, застеленому вишитою скатертиною, ну і, звісно ж, оберіг української хати – піч.
     На гостини до Устини цього разу завітали учні старших класів Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст.. Під час дійства діти доторкнулися до минувшини, поринули в атмосферу магії, відчули красу давніх обрядів, взяли участь у різноманітних конкурсах, ворожіннях, співали пісень та куштували вареники з узваром.
Так і ожили перед учасниками ігри і забави нашого народу. Міцний наш рід, міцна у ньому пам’ять про минуле. Адже народ, який пам’ятає свою історію, поважає культуру, звичаї, традиції – не переможний!

Ніна Симоненко,
директор Мезинського НПП

Зимонька-зима

     Зима – одна з чотирьох пір року. Вона слідує після осені, є завершенням старого і початком нового календарного року. І хоча зима – найхолодніша пора року, але для багатьох з нас – це улюблена пора. Адже взимку йде сніг, а значить, можна помилуватися приголомшливими зимовими пейзажами, покататися з гори на санчатах, по замерзлих водоймах – на ковзанах, а засніженими лісовими стежками пробігтися на лижах. І ще можна просто погратися в сніжки в дружній компанії й зліпити сніговика. А ще, це мабуть самий святковий час в році.
     8 грудня працівники Мезинського НПП разом з першокласниками Крисківської гімназії побували в гостях у красуні-зими. Під час проведення заходу малеча брала участь у багатьох захоплюючих конкурсах та виконала низку цікавих завдань, з яких дізналася чимало корисної інформації про цю прекрасну пору року. А найголовніше діти отримали справжній веселий зимовий настрій.

Ольга Корда,
фахівець з екологічної освіти