Різдвяні традиції

         Різдво Христове – одне з найбільших християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа, сина Божого та спасителя людства. Це свято має чимало традицій, що бережуться та шануються українцями здавна, передаючись з покоління в покоління.
         Готуватись до Різдва починали заздалегідь. Господині ретельно прибирали оселі, застеляли нові або чисто випрані рушники та скатертини. Також до свята намагалися підготувати новий одяг для всієї родини. Самостійно з воску виготовляли і святкові свічки, промовляючи при цьому молитви.
        В Святий вечір або Надвечір’я Різдва (6 січня) всі члени родини залишалися вдома. Цього вечора не можна було сперечатися, сваритися та лихословити. Особливої уваги заслуговує обряд «Нести кутю на покуттю». Кутя – головна, обрядова страва протягом всіх різдвяних свят. Готували її здебільшого з пшениці чи ячменю, додаючи мак, горіхи та мед. Разом з узваром її ставили на покуті (куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, найсвятіше та найпочесніше місце в хаті), попередньо заславши його сіном. Ставив кутю господар, при цьому діти імітували звуки курей та квочки, для того, щоб ті гарно неслися та виводилися курчата. Перед тим, як розпочати вечерю закликали мороза: «Морозе, Морозе іди до нас кутю їсти! А як не йдеш, то не йди й на жито, пшеницю і всяку пашницю!» З появою на небі першої зірки, що символізувала народження Ісуса Христа, українці сідали за святковий стіл. Оскільки Різдву передує сорокаденний піст, то всі страви Святої вечері повинні бути пісними. Таких страв на столі мало бути 12, що символізували 12 апостолів. Розпочинали Святу вечерю з молитви за здоров’я живих та упокій мертвих. Господар першим сідав за стіл, запалював різдвяну свічку, благословляв вечерю та куштував кутю, після чого роздавав її всій родині. Скуштувавши куті з узваром можна було переходити до інших страв: борщу, вареників, грибів, капусти, картоплі, риби тощо.
         Різдвяні свята нерозривно пов’язані з традицією вшанування померлих. За віруванням предків, в цей час поєднуються світи живих і мертвих. Тож після Святої вечері на столі завжди залишали по ложці кожної страви для померлих родичів, або взагалі не прибирали зі столу.
         Вірили також, що в Надвечір’я тварини можуть говорити, тому в деяких регіонах існував звичай пригощати кутею і худобу.
         Зранку 7 січня українці зазвичай ходили до церкви, а після служби відвідували родичів та друзів. Цього дня прийнято вітатися фразою «Христос народився!», у відповідь – «Славімо його!». На відміну від Святого вечора, на Різдво вже не обмежувалися пісними стравами. На святковому столі були ковбаси, шинка, яйця тощо.
         Ще одна невід’ємна різдвяна традиція – колядування. Колядники співали пісень, прославляючи господарів, бажаючи здоров’я та достатку, отримуючи за це різні смаколики чи гроші. Проте, в залежності від регіону, колядували по різному. Вважалося, що чим більше колядників відвідає оселю – тим щедрішим для родини буде рік. Також поширеним звичаєм був вертеп – різдвяна вистава. Неодмінним атрибутом вертепу була різдвяна зірка, символ радості та народження Ісуса Христа.
         Ці чудові традиції не втрачають актуальності і в наш час. Як і наші прадіди, ми з нетерпінням чекаємо Різдва – сімейного свята, сповненого щастям, радістю та щирими емоціями від спілкування з близькими та рідними.
                                                              Марина Усок, провідний
                                                              фахівець з екологічної освіти

Історія Нового року

         Новий рік – одне з найпопулярніших календарних свят, що відзначають у всіх країнах і на всіх континентах. Мабуть, немає більше такого свята, яке б протягом багатьох століть об’єднувало радісним святкуванням все населення світу, незалежно від місця проживання та віросповідання. Це традиція, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають і діти, і дорослі.
         Традиція зустрічати Новий Рік виникла в дуже давні часи. В кожного народу існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика. Проте майже у всіх народів початок року прив’язувався до якої-небудь важливої події, що відбувалася раз на рік і означала початок чогось нового.
         В наш час Новий рік асоціюється з зимою, морозами, снігами та гарно вбраною ялинкою. Але так було не завжди. Історія новорічного свята в Україні має свою особливу та тривалу історію. Протягом багатьох століть наші прадіди зустрічали новий рік і у березні, і у вересні, і у січні. Навіть до нашого часу збереглася традиція відзначати це свято двічі: 1 та 14 січня.
         В давнину, за часів язичництва, життя людей було тісно пов’язане з законами природи, тому слов’яни святкували Новий рік у березні. Після затвердження на Русі християнства, був введений Юліанський календар і офіційно відзначати Новий рік стали 1 березня. Свято асоціювалося з приходом весни та пробудженням природи від зимового сну, початком землеробських робіт. Наступав новий річний цикл обробітку землі.
         Наступна зміна дати Нового Року відбулося в XV столітті, коли на Русі був встановлений православний греко-візантійський обряд. Новий рік, що починався першого вересня відзначався як день Симеона Стовпника, який супроводжувався народними святкуваннями. Козаки на «Семена» влаштовували пострижини хлопців і садили їх вперше на коня.
         Традиція святкувати Новий рік 1 січня була запроваджена у 1700 році Петром I, який запозичив її у країнах Західної Європи. Було накладено сувору заборону на проведення будь-яких святкових заходів 1 вересня. Також царем було введено традицію прикрашати ялинки, що росли біля будинків багатих людей. А бідні люди повинні були прикрасити свої оселі та ворота хоча б гілками хвої. Такі гілочки повинні були висіти до 7 січня. Традиція запускати феєрверки бере свій початок також з часів царизму. Сам цар Петро I виходив на площу з факелом у руках і запускав у небо першу ракету, яка сповіщала народу про настання Нового року та початок святкування. Першого січня, на знак свята, люди повинні були вітати однин одного з Новим роком, а всі, у кого були рушниці, опівночі мали стріляти в небо. На великих вулицях з 1 до 7 січня вночі мали запалювати багаття з дров або соломи.
         В наш час Новий рік – найкраще, найулюбленіше та довгоочікуване свято.
Прикрашені вулиці та будинки ще до початку Нового року створюють чудовий настрій та радісне передчуття свята, вселяють надію на гарне майбутнє.
Щиро вітаємо Вас та Ваші родини з Новим 2021 роком, Різдвом Христовим та зимовими святами!

        Міцного Вам здоров’я, благополуччя і радості. Нехай збуваються найзаповітніші мрії, а серця наповнюються теплом і щастям. Божої благодаті Вам і вашим сім’ям!
                                      

                                                         З глибокою повагою,
                                                         адміністрація Мезинського НПП

Ми є те, що ми їмо

         Здорове, правильне харчування, є одним з найбільш значущих аспектів способу життя людини і факторів його здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80 відсотків усіх захворювань пов’язані тією чи іншою мірою з харчуванням, а 40 відсотків з них пов’язані безпосередньо з фактором харчування людини.
         Здорове харчування – це харчування, яке забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє зміцненню здоров’я та профілактиці захворювань. Дотримання правил здорового харчування в поєднанні з регулярними фізичними вправами скорочує ризик хронічних захворювань і розладів, таких як ожиріння, серцево-судинні захворювання, діабет, підвищений тиск і рак.
         Про це та багато іншого фахівці Мезинського НПП поговорили з учнями Крисківської ЗОШ І-ІІІ ст. Особливо учнів цікавила тема шкідливої їжі, та хімічних добавок, які використовуються при виготовленні фаст-фуду.
         Оптимальне здорове харчування може сприяти не тільки поліпшенню вашого самопочуття, бадьорості, енергійності та активності, але також дозволить знизити ризики розвитку серйозних серцево-судинних, онкологічних, шлунково-кишкових та інших захворювань, що значно погіршують якість вашого життя. Харчуйтесь правильно, не шкодуйте часу на приготування здорової свіжої їжі, відмовляйтесь від сурогатного швидкого харчування і ви істотно зміните своє життя на краще!
                                                             Людмила Науменко, провідний
                                                             фахівець з екологічної освіти