Цьогорічне водопілля із середнім рівнем виходу води на заплаву стало важливим природним чинником відновлення екосистем долини Десни. Весняне затоплення наповнило водою стариці та протоки, сприяло активному відновленню лучної рослинності й створило сприятливі умови для розвитку біорізноманіття.
У межах Мезинського національного природного парку Десна протікає на відстані 53 км. Ця ділянка річки вирізняється широкою лівобережною заплавою та вузькими ділянками правого берега, який прилягає до схилів Понорницького лесового острова.
Під час нещодавніх польових обстежень науковці парку зафіксували різні фенологічні стадії розвитку геофітних і лучних видів рослин. Наразі активно вегетують і квітують жовтець їдкий, жовтець повзучий, частуха подорожникова, сусак зонтичний та багато інших характерних для заплави видів. Одночасно спостерігається інтенсивний розвиток окремих антропофітів, зокрема нетреби ельбінської та ехіноцистиса шипуватого.
Особливу увагу науковців привертає локалітет плавуна щитолистого на південній околиці села Деснянське. Цей реліктовий вид, занесений до Червоної книги України, нині активно вегетує. Саме у верхів’ї Десни, зокрема на території Мезинського національного природного парку, зосереджені найчисельніші популяції плавуна щитолистого на Лівобережному Поліссі.
Природні процеси, які щороку відбуваються під час водопілля, вкотре підтверджують виняткове значення Десни для збереження природних комплексів, рідкісних видів рослин і підтримання екологічної рівноваги регіону.
Юрій Карпенко, к.б.н, начальник науково-дослідного відділу