У процесі промислової діяльності людини у води озер, річок, морів, та океанів потрапляє величезна кількість неочищених промислових та комунальних стоків, змиваються добрива з полів, дуже частими стали витоки нафти з транспорту, що її перевозить (особливо в умовах нинішньої війни). Чи не найбільшою загрозою, спричиненою діяльністю людини, є накопичення побутового сміття (пластик та інші відходи), що призвело до глобальних критичних наслідків у водах світового океану.
Все вище перераховане призводить до таких негативних наслідків як для природи так і людини:
- Цвітіння води: надлишок добрив викликає бурхливий ріст водоростей, які виділяють мало кисню та призводять до задухи риби.
- Загибель живих організмів: токсини й важкі метали накопичуються в рибі та рослинах, руйнуючи цілі екосистеми.
- Інфекційні хвороби: брудна вода переносить бактерії та віруси, що викликають холеру, дизентерію та гепатит.
- Хронічні недуги: важкі метали й отруйні хімікати у воді шкодять ниркам, печінці та можуть спричинити рак.
Саме цій проблемі було присвячене одне із занять літньої еколого-освітньої школи «Дослідники природи», проведене фахівцем Мезинського НПП з покошицькими школярами. По завершенню заходу діти прийшли до висновку, що треба берегти воду: ту, що тече з крана, в маленькому струмочку та ставку, в річці та озері, в морі та океані. Саме тоді у світі зменшиться кількість природних катаклізмів. А всім нам не слід забувати народну мудрість: «Не плюй у криницю – знадобиться води напитись», а то буде «Води – хоч топитись, та нема де напитись».
Едуард Пилипенко, інженер з рекреаційного благоустрою 1 кат.