А що, як музей – це не лише старовинні речі за склом, а місце, де можна стати мисливцем на мамонтів, випробувати гру своїх бабусь і розгадати таємницю старовинного предмета?
Під час осінніх канікул до Мезинського музею завітали маленькі гості із села Деснянське й Мезин – діти віком 6-10 років. І музейна подорож для них виявилася зовсім не схожою на звичайну екскурсію.
Біля статуї мамонта Мезика розгорнулася командна гра. Дитячий азарт, сміх і бажання перемогти об’єднали учасників, а доісторичний велетень став мовчазним свідком нових пригод. Хто знає, можливо, саме тут хтось уперше уявив себе дослідником далекого минулого?
Далі на дітей чекало знайомство зі старовинною народною грою, у яку бавилися їхні бабусі й дідусі. Без смартфонів і комп’ютерів, зате з рухом, фантазією та живим спілкуванням! Такі ігри – не просто розвага, а частинка нематеріальної культурної спадщини, яку варто передавати наступним поколінням.
А в етнографічній кімнаті розпочався квест «Бабусина скриня». За принципом гри «Чорний ящик» діти відгадували призначення речей, якими колись користувалися в українській оселі. Для чого потрібен цей предмет? Як він допомагав у господарстві? І чи змогли б ми обійтися без сучасних побутових приладів, як це робили наші предки? Звичайні на перший погляд речі відкривали свої маленькі таємниці, а музей перетворювався на простір допитливості й відкриттів.
І яка ж мандрівка без смачного завершення? На дітей чекала тепла перерва з узваром – традиційним українським напоєм із сушених фруктів. Його аромат нагадав про домашній затишок, родинні звичаї та вміння наших предків дбайливо зберігати літні й осінні дари саду на зиму. Історію можна не тільки побачити й почути – іноді її можна навіть скуштувати.
Змістовні канікули – це не обов’язково далекі подорожі чи дорогі розваги. Іноді достатньо відчинити двері місцевого музею, щоб побачити знайомий світ зовсім по-новому.
Канікули минають швидко. Тож, можливо, наступна цікава пригода почнеться саме з музейних дверей? Адже тут завжди знайдеться таємниця, яку варто розгадати.
Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП