Дай, Андрію, знати, яку долю ждати!

     Серед зимових свят найбільшою поетичністю і неповторністю виділяється свято Андрія Первозванного.
     З давніх-давен славилася Україна звичаєм, ворожити у ніч на Андрія. Ця давня традиція – прекрасний витвір людської фантазії, призабутої сьогодні.
     З метою відтворення народних обрядів, у філіалі Мезинського археологічного музею проведено вечорниці для учнів 7-9 класів Деснянської гімназії.
     Веселі конкурси, чарівне ворожіння – усе дарувало радість. Головною грою вечорниць була Калита – великий, запашний корж з білого борошна. Його підвішували на стрічку, кожен парубок намагався якнайвище підстрибнути, аби вхопити Калиту, в той час як «вартовий-калитянський» смикав за стрічку, щоб частування не можна було дістати.
     А по завершенні свята учасники поласували духмяними варениками та узваром.

Наталія Сіра, директор Мезинського
археологічного науково-дослідного
музею імені В.Є. Куриленка

Залишити відповідь