Фахівці Мезинського національного природного парку провели для дітей екологічну майстерку. Малеча знайомилася з різнотрав’ям нашого краю та опановувала традиційне плетіння з природних матеріалів.
Вплітаючи стебло за стеблом, юні майстри поєднували пахучі квіти, духмяні трави та сонячний настрій. Завдяки старанням та фантазії кожної дитини утворилися дивовижні, неповторні фітокилимки, які тепер зберігатимуть тепло та аромати літа у їхніх домівках.
Дякуємо учасникам за творчість та любов до природи!
У процесі промислової діяльності людини у води озер, річок, морів, та океанів потрапляє величезна кількість неочищених промислових та комунальних стоків, змиваються добрива з полів, дуже частими стали витоки нафти з транспорту, що її перевозить (особливо в умовах нинішньої війни). Чи не найбільшою загрозою, спричиненою діяльністю людини, є накопичення побутового сміття (пластик та інші відходи), що призвело до глобальних критичних наслідків у водах світового океану.
Все вище перераховане призводить до таких негативних наслідків як для природи так і людини:
Цвітіння води: надлишок добрив викликає бурхливий ріст водоростей, які виділяють мало кисню та призводять до задухи риби.
Загибель живих організмів: токсини й важкі метали накопичуються в рибі та рослинах, руйнуючи цілі екосистеми.
Інфекційні хвороби: брудна вода переносить бактерії та віруси, що викликають холеру, дизентерію та гепатит.
Хронічні недуги: важкі метали й отруйні хімікати у воді шкодять ниркам, печінці та можуть спричинити рак.
Саме цій проблемі було присвячене одне із занять літньої еколого-освітньої школи «Дослідники природи», проведене фахівцем Мезинського НПП з покошицькими школярами. По завершенню заходу діти прийшли до висновку, що треба берегти воду: ту, що тече з крана, в маленькому струмочку та ставку, в річці та озері, в морі та океані. Саме тоді у світі зменшиться кількість природних катаклізмів. А всім нам не слід забувати народну мудрість: «Не плюй у криницю – знадобиться води напитись», а то буде «Води – хоч топитись, та нема де напитись».
Едуард Пилипенко, інженер з рекреаційного благоустрою 1 кат.
Як жили люди і тварини, як вони співіснували на цій території тисячі років тому? Про це дізнавалися учасники табору SokolCamp під час захоплюючої гри «Слідами давніх звірів» проведеної працівниками Мезинського НПП.
Разом із юними відвідувачами ми здійснили уявну мандрівку на тисячі років у минуле — у часи, коли територією сучасної України бродили величезні стада мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів та інших представників давньої фауни. У періоди похолодання значну частину території України займали холодні відкриті степові ландшафти, де мешкали численні великі травоїдні тварини.
Під час заходу діти дізналися, якими були тварини льодовикової доби, чим вони харчувалися, як пристосовувалися до суворого клімату та яку роль відігравали в житті первісної людини. Особливу увагу приділили мамонту – одному із символів льодовикової доби та важливому мешканцю палеолітичних ландшафтів.
Не обійшлося й без цікавих завдань та ігор. Діти відгадували тварин за описами, визначали, хто був травоїдним, а хто хижаком, шукали «сліди» давніх мешканців, полювали на мамонта, переправлялись через крижану річку та перевіряли свої знання у веселій вікторині.
Особливе місце в грі посіла Мезинська стоянка, адже археологічні знахідки цього унікального пам’ятника допомагають краще уявити світ людей і тварин пізнього палеоліту.
Захід став чудовою нагодою не лише дізнатися більше про далеке минуле, а й зрозуміти, наскільки тісно були пов’язані людина, тварини та природа.
