Автор: Алла Наливайко

У тихих заплавних озерах Десни, де течія майже завмирає, а водна гладь влітку вкривається зеленими округлими листками, можна побачити незвичайну водну рослину — плавун щитолистий (Nymphoides peltata). Його яскраво-жовті квітки, що піднімаються над поверхнею води, одразу привертають увагу.

_{Плавун щитолистий — багаторічна трав’яниста водна рослина з довгим повзучим кореневищем, яке закріплюється в донному ґрунті. Від нього відходять стебла з округло-серцеподібними листками, що плавають на поверхні води. Жовті п’ятипелюсткові квітки мають глибоко розсічений віночок і цвітуть упродовж червня–серпня. Плоди достигають у серпні–вересні. Розмножується рослина як насінням, так і вегетативно.}

Сама назва Nymphoides пов’язана зі схожістю рослини з лататтям (Nymphaea): їхні листки нагадують одне одного за формою. Водночас у плавуна вони значно менші, а його стебла галузяться майже біля поверхні води. У минулому рослину також називали ряскоцвітом, хоча з ряскою вона не є близькою за зовнішнім виглядом — її листки та квітки у багато разів більші.

Плавун щитолистий пов’язаний переважно з прісноводними стоячими або слабопроточними евтрофними водоймами. Його можна зустріти в заплавних озерах, затоках і старицях річок, на мілководдях та в інших водоймах із помірними коливаннями рівня води. Найсприятливішими для нього є ділянки з глибиною близько 60–80 см. Цікаво, що тимчасове зниження рівня води до 30–50 см може навіть стимулювати розвиток його угруповань.

На території Мезинського національного природного парку плавун щитолистий зустрічається на оз. Хотинь та заплаві правобережжя Десни, зокрема в околицях сіл Свердловка, Радичів і Розлети. За спостереженнями, у цих місцях відзначається збільшення популяцій, їхнє добре відновлення та активна вегетація.

В Україні плавун щитолистий має природоохоронний статус і занесений до Червоної книги України (категорія 2 — вразливий вид). Основною загрозою для його існування є зміни гідрологічного режиму водойм — коливання рівня води та інші зміни умов, необхідних для розвитку водної рослинності.

Тому зарості плавуна щитолистого — це не просто мальовнича частина літнього пейзажу Десни. Це також цінний компонент заплавних водних екосистем, збереження якого залежить від збереження самих природних водойм та їхнього гідрологічного режиму.

^{За матеріалами Літописів природи підготувала Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}

Дякуємо кожному, хто долучився та перевірив свої знання про Мезинський національний природний парк.
Нам дуже приємно бачити, що історія та природа Мезинського краю викликають у вас інтерес.
Настав час назвати тих, хто впорався із завданням найкраще.
Найбільше правильних відповідей надали:
– Лисенко Аліна – 30 правильних відповідей;
– Лисенко Яна – 30 правильних відповідей;
– Горбатенко Аліна – 29 правильних відповідей;
– Горобець Юрій – 29 правильних відповідей.

Вітаємо переможців! Ви отримаєте заохочувальні подарунки!
Хто не потрапив до числа призерів – не засмучуйтесь, адже попереду ще багато цікавих конкурсів і вікторин!
Дякуємо всім учасникам за проявлену активність!

Вертячки (Gyrinidae) – це родина водяних жуків, які більшість часу проводять, ковзаючи по поверхні води. Проте в разі небезпеки вони здатні миттєво пірнати на глибину. Ці жуки мешкають як у стоячих, так і в проточних водоймах. Вони надзвичайно стрімко рухаються по водяній гладі, описуючи швидкі кола та спіралі. Іноді вертячки роблять перепочинок на плавучих листочках або каменях, що виступають із води.

Цікавий факт про пірнання: попри те, що вертячки чудово пірнають, під водою їм доводиться міцно триматися за рослини чи ґрунт, адже вода постійно виштовхує їхні легкі тіла на поверхню.

Командні мисливці: зазвичай вони збираються в чисельні групи (часто з кількох різних видів), що значно полегшує їм пошук здобичі.

Раціон вертячки – справжні санітари водойм, вони живляться живими та мертвими комахами, які потрапили на поверхню води. Спостерігати за їхнім калейдоскопічним танцем на воді – справжнє задоволення!

^{Лариса Подоляко, фахівець з фенологічного моніторингу}