Категорія: Головна

     Греблі – споруди, які використовуються для зберігання води та генерації електроенергії. Вони допомагають контролювати рівень води, забезпечують зрошення земель, під час ведення сільського господарства, а також електроенергію для населення.
     Та чи дійсно ж греблі таке благо і чому тоді вони не стали панацеєю для людства?
     Про це говорили з учнями Крисківської гімназії під час лекції, присвяченої Міжнародному дню боротьби проти гребель. Розглянувши проблематику даного явища, дійшли висновків, що:
     – будівництво гребель призводить до затоплення великих територій, що в свою чергу призводить до втрати значної кількості родючих земель, екосистем та їх мешканців;
     – греблі перешкоджають міграції риб, це вже призвело до того, що 1/5 видів прісноводних риб опинилася під загрозою зникнення;
     – навіть невеликі греблі порушують екологічний баланс річок та озер.

     Памятайте! Вільні річки – запорука нашого квітучого, екологічного майбутнього.

Марина Усок,
провідний фахівець з екологічної освіти

     Під час пізнавальної еко-гри «Здоровий спосіб життя» учні 9 класу Авдіївського ліцею переглянули і переоцінили своє відношення до навколишнього середовища, розкрили власне ставлення до екологічних проблем сьогодення.
     А ще дізналися, що здоров’я — це найважливіша цінність для кожної людини. Багато прислів’їв і народних мудростей сказано в його честь. І неспроста, адже здоровому все під силу. І лише захворівши, ми починаємо цінувати хороше самопочуття, енергійність і бадьорість.
     Людство стоїть на порозі екологічної кризи: парниковий ефект, проблема чистої води, кислотних дощів, зниклі тварини і рослини, шкідливі речовини в продуктах харчування. Причиною 70 % онкологічних захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і середовища. А скільки лиха приносить війна…
     Звичайно, жодна людина сама не здатна врятувати цілий світ, проте кожен з нас може зробити певний позитивний крок до захисту як навколишнього середовища, так і власного здоров’я.

Наталія Сіра, директор Мезинського
археологічного науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка

     Це свято немає фіксованої дати – його святкуються цілий тиждень напередодні Великого посту. Масниця у 2024 році розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня. В Україні свято називається Масниця, але є й інші його назви, серед яких – Колодій, Сиропуст, Масляна, Сирний тиждень та інші. У слов’янських віруваннях Колодій – давній маленький Сонце-Божич, який підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм. Саме свято супроводжувалося обрядами з колодкою, яка в українців була продовженням роду. Колодку – дерев’яне поліно – прив’язували до ноги неодруженим хлопцям, символічно караючи їх за те, що вони вчасно (тобто, до початку посту) не одружилися. Хлопець міг відкупитися від колодки – подарунками, грошима чи частуваннями. Так, у жартівливій формі громада засуджувала неодружену молодь і тим самим заохочувала до продовження роду.
     Українська Масниця – це не лише проводи зими та зустріч сонця, а й заклик до загального примирення, злагоди та всепрощення. Тому останній день тижня Масниці називається Прощеною неділею, коли потрібно забувати всі образи і самому просити вибачення. Ця традиція в нас збереглася й досі.
     До звичаїв українського народу долучилися діти відвідавши захід в Мезинському музеї.

Наталія Сіра,
директор Мезинського археологічного
науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка