Мезинський національний природний парк

Чи помічали Ви навколо себе загадкових чужинців? Вони з’являються в нових місцях, швидко ростуть, захоплюють нові території, та й поводяться так ніби завжди тут були.

Хто вони? Звідки до нас потрапили? Якої шкоди завдають? І чому їх так важко зупинити?

Відповіді на ці питання змогли віднайти «справжні детективи» з Деснянського, провівши розслідування справи про вторгнення чужинців.

Юні детективи вийшли на слід небезпечних прибульців – інвазійних рослин, які загрожують нашим місцевим видам.

Склавши досьє на кожного чужинця, «детективи» вирушили на пошуки прибульців. Серед знайдених: клен ясенелистий, злинка канадська, розрив трава, стенактис однорічний та інші.

Таким чином «детективи» дізналися: як чужорідні види рослин витісняють місцеві, звідки вони до нас потрапили та як впливають на екосистеми.

Було цікаво, пізнавально та весело!

^{Марина Усок, пр. фахівець з екологічної освіти}

Святкуємо разом з новими надходженнями до музею!

 Відділ етнографії Мезинського археологічного науково-дослідного музею імені В.Є.Куриленка поповнився новими експонатами. Щиро дякуємо Філько Наталії Михайлівні за подаровані музею рушники, вишиті в техніці гладь Подоляко Тетяною Іванівною (1948 р.н.).

  Вишивка гладдю – це один із найдавніших і найніжніших видів вишивки. Вона отримала свою назву завдяки тому, що нитки укладаються щільно одна від одної, створюючи рівну, «гладеньку» поверхню. Така техніка нагадує малюнок пензлем.

  Така вишивка вимагає багато терпіння, акуратності, любові. Це не лише прикраса, а й частина народної культури, спосіб виразити свої почуття, думки побажання щастя й добра.

  Сьогодні ця техніка знову популярна – нею оздоблюють одяг, аксесуари, картини для інтер’єру. Вишивка гладдю – це гармонія кольору, рук і душі.

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}

У Зеленому класі екоцентру Мезинського НПП відбулося інтегроване заняття «Карась — рибка з нашого ставка», під час якого діти 4–7 років познайомилися з мешканцем прісних водойм — карасем. Заняття поєднало елементи екологічного пізнання, розвитку мовлення та рухової активності.

Малята із захопленням розглядали зовнішній вигляд карася, рахували плавці, з’ясовували, як рибка дихає та як рухається у воді. Всі охоче зображали карася у вправі «Повторимо рухи рибки», а також склали харчовий ланцюг, дізнавшись, чим харчуються риби та хто може стати загрозою для них.

У грі «Мовчазні карасики» діти вчилися зосереджено слухати та реагувати на сигнали, а під час сенсорно-розвивальної гри «Злови рибку!» — проявляли уважність та швидкість реакції. Ігри принесли особливу радість, адже кожен спіймав свою рибину та отримав відзнаку «Умілий рибалка», а головне — нові знання, якими з радістю поділяться з батьками!

Завершила заняття весела вікторина «Так чи Ні», яка допомогла закріпити знання про карася: де він живе, як дихає і чому його називають «тихим мудрецем».

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}