Мезинський національний природний парк

На перший погляд — звичайний лісовий кущ. Та варто придивитися до його пагонів, і стає зрозуміло, звідки походить назва. Гілочки бруслини бородавчастої (Euonymus verrucosus) густо вкриті численними темними горбочками — своєрідними «бородавочками», за якими цей вид легко впізнати.

Бруслина — тіньовитривалий листопадний кущ заввишки 1–3 метри, типовий мешканець підліску листяних і мішаних лісів, узлісь, балок та річкових долин. Навесні й на початку літа вона цвіте непомітними, невеликими квітками, а ближче до осені стає особливо декоративною: серед листя достигають рожево-червоні плоди, з яких визирають блискучі чорні насінини, оточені яскравим оранжево-червоним принасінником.

Є у цієї рослини й важливе застереження: бруслина бородавчаста отруйна, тому її плоди та інші частини не можна вживати. Але в природі вона має своє важливе місце — як складова лісового підліску та частина різноманіття наших лісових екосистем.

Придивляйтеся до природи уважніше — інколи найцікавіше ховається саме в деталях.

Напередодні Дня Незалежності України у Мезинському археологічному науково-дослідному музеї імені В. Є. Куриленка відбувся пізнавально-розважальний квест «Подорож Україною».

Цього разу музей перетворився на своєрідну мандрівну карту України. Юні учасники та вирушили у захопливу подорож, під час якої на них чекали цікаві завдання, загадки, вікторини та випробування на кмітливість.

Мандруючи від станції до станції, діти перевіряли свої знання про державні символи України, її історію, географію, природу, традиції та культурну спадщину. Учасники складали український прапор, працювали з картою, відгадували традиційні предмети, впізнавали рослини й тварин. 

Особливо цікавою стала станція «Україна історична», де діти спробували себе в ролі маленьких дослідників минулого. Адже саме музеї допомагають побачити зв’язок між минулим і сьогоденням та зберігають пам’ять про покоління, які творили історію нашого краю.

Завершальною частиною квесту стало спільне складання карти України. Кожен учасник вніс частинку у спільну справу, а потім діти поділилися думками про те, що для них означає Україна.

Такі заходи допомагають дітям пізнавати Україну не лише з книжок, а через гру, спілкування, дослідження та власні відкриття. А День Незалежності стає ще однією нагодою відчути, наскільки багатою, красивою та неповторною є наша Батьківщина. 

З Днем Незалежності, Україно!

Нехай у нашій державі завжди панують мир, свобода та єдність!

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}

Щороку в період линьки річкові раки стають особливо вразливими. Саме тому з 15 серпня по 30 вересня 2026 року на більшості рибогосподарських водних об’єктів Чернігівщини діє заборона на добування (вилов) річкових раків. Обмеження встановлено наказом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області № 70 від 04.08.2026.

Заборона пов’язана з періодом другої линьки раків.

Що відбувається під час линьки?

Линька – природний процес, під час якого рак скидає старий панцир і формує новий, що дозволяє йому рости. Формування та зміцнення нового панцира може тривати від одного до півтора місяця. У цей період раки залишаються особливо вразливими, оскільки їхній природний захист ще не набув достатньої міцності. Саме сезонна заборона дозволяє зменшити негативний вплив на популяції раків та забезпечити їм можливість безперешкодно пройти важливий етап життєвого циклу.

А чому важливо берегти раків?

Річкові раки відіграють важливу роль у функціонуванні прісноводних екосистем. Вони споживають органічні рештки, беруть участь у кругообігу органічних речовин та є складовою природних харчових ланцюгів. Зменшення чисельності раків у водоймах може негативно позначатися на природній рівновазі та загальному стані водних екосистем. Тому охорона річкових раків у період їх найбільшої вразливості є важливою складовою збереження водних біоресурсів.

Добування (вилов) річкових раків у період дії заборони є порушенням Правил любительського рибальства та природоохоронного законодавства. За незаконне добування водних біоресурсів передбачена адміністративна, а в окремих випадках – кримінальна відповідальність. Крім того, порушник зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану водним біоресурсам.

Працівники Мезинського національного природного парку закликають рибалок та всіх відвідувачів водойм дотримуватися встановлених обмежень і не допускати незаконного вилову раків.

Збереження водних біоресурсів – це спільна відповідальність. Дотримуючись встановленої заборони, ми допомагаємо зберегти природні багатства наших водойм для майбутніх поколінь.

^{Адміністрація Мезинського НПП}