Його наукові дослідження торкнулися і території Мезинського НПП, флора судинних рослин якого налічує 652 види і описується в більш систематизованих роботах з вивчення рослинного світу Українського Полісся, а саме узагальнююча монографія «Растительный мир Украинского Полесья в аспектах его охраны» авторів Т.Л.Андрієнко, Ю.Р.Шеляг-Сосонко є своєрідним вказівником розвитку природно-заповідних територій на десятиріччя (Андрієнко, Шеляг-Сосонко, 1983). В ній були вміщені матеріали тоді ще проектованого об’єкту ПЗФ – Мезинського НПП.
Юрій Романович був науковим керівником дисертаційного дослідження начальника науково-дослідного відділу нацпарку Юрія Карпенка «Диференціація рослинності нижньої частини межиріччя Десна-Сейм та їх созологічне значення».
Однодумці і колеги з глибокою повагою завжди пам’ятатимуть Юрія Романовича і шануватимуть його внесок у розвиток біологічної та природоохоронної науки.
Гей, на наших вечорницях, хто сумний – розвеселиться!
З–поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішими та найочікуванішими були українські вечорниці (день Андрія, 13 грудня), коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави.
Де панує неповторний дух жартів та веселих пісень, де ллється повноводною рікою мелодійна українська пісня, де парубки силою міряються, а дівчата, наче квіточки, мліють від задоволення приготування вареничків та вишивання, там проходять зимовими вечорами веселі українські вечорниці.
З метою відтворення народного обряду у філіалі Мезинського археологічного науково-дослідного музею проведено українські вечорниці для учнів 9-11 класів Деснянської ЗОШ І-ІІІ ст.
Це було свято народної мудрості та української народної пісні, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні.
Веселі конкурси, чарівне ворожіння – усе дарувало радість. Головною грою вечорниць була Калита – великий корж з білого борошна. Його підвішували на стрічку, кожен парубок намагався якнайвище підстрибнути, аби вхопити зубами Калиту, в той час як «вартовий-калитинський» смикав за стрічку, щоб частування не можна було дістати. Долучилися до цієї жартівливої гри всі бажаючі присутні.
Учасники свята постарались на славу! Ніби розсунулись рамки часу і присутні поринули у старі добрі часи, коли молодь збиралася напередодні Святого Андрія на веселі вечорниці…
Ми підтримуємо традицію носити хустку
Носити українську хустку модно!!! Мезинський археологічний музей, Мезинський національний природний парк та Деснянський БК підтримують ініціативу святкування Всесвітнього дня Української Хустки, тож приєдналися до флешмобу #УкраїнськаХустка