Під таким гаслом у 2022 році відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (Рамсарська конвенція) була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар, що в Ірані. Україна поновила своє членство в Конвенції у 1996 році.
Згідно зі статтею 1 «Рамсарської конвенції» під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів.
Не залишилися осторонь цієї дати і співробітники Мезинського національного природного парку, які під час різних заходів (зустрічі, виставка, інтерв’ю для ЗМІ, інформація в соцмережах) звернули увагу на цінність цих територій, їх значення для підтримання екологічних режимів та збереження біорізноманяття.
Зі студентами-екологами Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка була проведена on-line зустріч, присвячена цій даті. Під час заходу було зазначено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Вони діють як природні водосховища, акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням, а протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.
Університетська бібліотека підготувала виставку літератури про болотні екосистеми, природно-заповідні території і водно-болотні угіддя.
На сьогодні Перелік цих угідь включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею близько 215,051 млн. га. Серед них – і наші 50 водно-болотних угідь міжнародного значення, з них на Чернігівщині всього одне – заплава Десни (площею 4, 270 га) вище Новгород-Сіверська. 
Наукові спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН приблизно 90% усіх стихійних лих пов’язані з водою. Проте переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати з неї торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з початку ХХ ст. понад 60% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.
Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна-Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
Юрій Карпенко,
начальник науково-дослідного відділу