Туристичний маршрут “Від історії до сьогодення” – машина часу по історіїї заповідного краю за один день!
Найпопулярніший туристичний шлях серед відвідувачів Мезинського парку – саме такою є подорож, яка охоплює більшу частину території національного парку і має назву #”Від історії до сьогодення”. Цікаво навіть те, що самі екскурсоводи інколи дивуються, наскільки несподіваними можуть бути стежки і дороги, які проводять відвідувачів до старовинних монастирських печер; до величного палацу – пам’ятки архітектури ХVIII ст., збудованої в честь всього лиш одноденного візиту жінки – правительки Російської імперії; до однієї з найчистіших і найгарніших річок Європи – Десни з її правобережними кручами ніби міні-Карпатами і паромами, що вже століття курсують від одного до іншого берега. Музеї, алеї зі столітніх дерев, багатовікові дерева, церкви, оглядові майданчики на висоті пташиного польоту, лісові стежки з пахощами лікарських трав та співом пташок, цілющі джерела – те, що потрібно для захоплюючої подорожі за умов чистого повітря та недоторканої поліської природи і саме це залюбки презентують фахівці з рекреації для всіх, кого цікавить активний відпочинок та незабутні враження!
Знаходиться на горбистій рівнині правого берега Десни. За переказами, біля цього дуба гетьман І. Мазепа у жовтні 1708 р. провів нараду з військовою громадою, на якій визначили місце переправи шведських військ через Десну.
GPS координати: N51°48’54,55″, E33°04’20,66″
Закладання церкви проходило за особистої участі фельдмаршала Петра Олександровича Рум’янцева-Задунайського у 1782 р. Зведенням церкви займався російський архітектор Д. Т. Котляревський за складеним планом і фасадом відомого на той час італійського архітектора Кваренги.
Успенська церква – мурована, споруджена у стилі класицизму з елементами барокко. План будівлі прямокутний, дуже компактний, всередині не має жодних опор, що створює єдиний простір. Підлога вкрита чавунними плитами з місцевого заводу. Стіни прикрашає красива гіпсова ліпнина. Для живописного розпису іконостасу графом був запрошений італійський художник, який, за переказами, тут і помер (?) Такий же суцільний і зовнішній вигляд церкви. Над будівлею здіймається величний масивний півсферичний купол, а з західного боку, обабіч головного входу, розташовані вежі-дзвінниці. На одній із них висіли дзвони, а на другій вежі встановлений годинник з передзвонами (його механізм збережений досі).
Це один з найвиразніших храмів, вражаючий простотою плану, вишуканими пропорціями об’ємів, елегантністю фасадів, струнким витонченим силуетом будівлі, що зберігся майже у первісному вигляді. Має охоронних статус пам’ятки архітектури національного значення.