У рослинному покриві Лівобережного Полісся значне місце займають луки. Вони представлені материковими і заплавними групами. Материкові луки зустрічаються лише невеликими фрагментами. Заплавні луки в основному зосереджені в заплавах великих річок (Дніпра, Десни, Сейму, Снову, Сожу), чергуючись з болотами. Найбільш поширені справжні і болотисті луки, менш поширені торф’янисті і зовсім мало – остепнені луки. Переважаючими формаціями деснянських луків є Brometa inerami, Elytrigieta repens, Agrestideta albae, Alopecureta pratensis.
Луки на території Мезинського національного природного парку зосередженні переважно в заплаві р. Десни, в меншій мірі її притоків – Студінки, Хвостинки, Криски, Восковахи, заплави яких тут частіше заболочені. В межах парку заплава р. Десни має ширину 2-4 км і характеризується відсутністю заплавних лісів та незначною кількістю чагарників. Це свідчить про активне використання луків в якості сіножатей та пасовищ.
Заплавні луки представлені справжніми і болотистими луками. Серед перших переважають лисохвостові та тонкомітлицеві. Лисохвостові угрупування займають вирівняні та плоскі гриви в прирусловій, рідше в центральній частинах заплави, а тонкомітлицеві – підвищені місця в прирусловій і центральній частинах заплави.
Зниження навколо старичних озер займають болотисті луки, представлені угрупованнями бекманії звичайної та мітлиці повзучої. Ці луки найчастіше трапляються в центральній частині заплави. Болотисті луки на Лівобережжі представлені в основному злаковими, різнотравно-злаковими, різнотравно-осоковими і осоковими фітоценозами з переважанням зубровника звичайного (Beckmannie eruciformis (L.) Host.), мітлиці повзучої (Agrostis stolonifera L.), лепешняка великого (Glyceria maxima (C.Hartm.) Holmb., G. fluitans (L.) R. Br.) та інших злаків. Ці угрупування в цілому характерні для заплав Лівобережного Полісся тому, що вони зростають в подібних екологічних умовах, які нівелюються основним екологічним фактором – вологістю.
Торф’янисті луки частіше зустрічаються в заплавах малих річок. У результаті осушена частина боліт трансформується в торф’янисті луки з переважаючою формацією на цих луках щучника дернистого (Deschampsieta cespitosae).
Фрагментарно зустрічаються пустишні луки, які представлені тут формацією білоусові (Nardeta strictae).
В цілому заплавні луки Мезинського НПП на загальному фітоценотичному фоні луків Десни характеризуються відсутністю ознак ксерофітизації, не мають ділянок остепнених лук. Вони використовуються як сінокоси, що дозволило їм зберегти первинну фітоценотичну структуру.
За матеріалами доцента, к.б.н. Карпенка Ю.О.
з Літопису природи Мезинського НПП, фото М. Усок
