13 січня до українських осель приходить Щедрий вечір або Маланка – народно-православне свято, сповнене світла і доброти, а також унікальне за своїми традиціями та звичаями, які сягають корінням у дохристиянські часи.
Віншувальників, що ходили з привітаннями, називали щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками.
Впродовж цього тижня українці влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості й обов’язково співали щедрівки. До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме.
Ось і до Мезинського археологічного науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка завітали щедрувальники — школярі з села Мезин.
Дітей ознайомили з історією свята, традицією святкування в Україні, звичаями та обрядами цього дня. Гості із задоволенням розповідали щедрівки та ласували солодощами.
Наталія Сіра, директор Мезинського
археологічного науково-дослідного
музею імені В.Є. Куриленка