Зважаючи на те, що комахи поширені скрізь, а їхня чисельність взагалі не піддається обрахунку, то, природно, що людина стикатиметься з ними на кожному кроці. Не кожна зустріч з комахами несе радість. Тому потрібно знати як звести до мінімуму неприємні враження від спілкування з «шестиногими агресорами».
Найбільше неприємностей приносять кровосисні комахи. Переважно це представники ряду Двокрилі: комарі, мошки, мухи-жигалки, ґедзі. Крім неприємних вражень від укусу, кровососи переносять інфекційні (зараження організму хвороботворними мікробами) та інвазійні (зараження організму тваринами-паразитами) хвороби. Хто ж вони такі? Як захистити себе від них?
КОМАРІ. 1500 видів складають родину Кровосисних комарів. Зустрітися з комарами можна скрізь, крім безводних пустель, бо для їхнього розвитку потрібна вода. Личинки комарів живуть у воді, живляться органічними рештками (перегнившими залишками рослин та тварин).
Всіма «принадами» комариного пекла ми зобов’язані їх жіночій половині, яка не може відкласти яйця не насмоктавшись крові. «Комарі-мужики» живляться нектаром і ніякої шкоди не приносять. Самиця смокче кров всього 3 – 5 раз, іноді до 10, але кожен раз випиває крові вдвічі більше своєї ваги! В пошуках крові самки пролітають до 200 м. Як же комарі знаходять свою жертву? В основному по запаху та за теплом, яке виділяє наше тіло. Виявивши поживу комариха подає особливий писк, кличучи подруг. Найбільш активні комарі в сутінках. При швидкості вітру 4 – 5 м/с вони літати не можуть.
Прийнято ділити комарів на малярійних та не малярійних. В чому їх різниця? Малярійні комарі відносять до роду Анофелес, коли вони сидять, то тримають, піднятим черевце. В нашій місцевості також поширені, але немає самого збудника малярії – малярійного плазмодія. Тому укус малярійного комара на Поліссі не викличе малярії. Загалом, комарі переносять 20 видів хвороб: крім малярій, декілька видів енцефаліту, туляремію, сибірську язву та інші. Але для того щоб стати перенощиком хвороби, комару потрібно напитися крові у хворої тварини чи людини.
МОШКИ. Всього в світі налічують 900 видів мошок. Личинки мошок живуть в проточній воді. Від якості води залежить «характер» майбутніх мошок: якщо вона багата поживними органічними речовинами, то дорослі комахи в більшості випадків не потребують крові, і навпаки. Кров їм потрібна, як і комарам, щоб дозріли яйця в самок.
Мошки – найбільш злі та надокучливі денні кровососи. Після укусу на тілі з’являється почервоніння, виникає сильне свербіння, розвивається набряк. При численних укусах може розвинутися отруєння організму: з’явитися головний біль, підвищиться температура тіла.
ҐЕДЗІ. В російській мові ґедзів називають «слепень», не путайте з оводами – паразитичними мухами, дорослі особини яких не живляться, а личинки паразитують в шлунку, під шкірою або в носоглотці великої рогатої худоби та коней. Ґедзі – крупні мухи (від 6 до 30 мм), укуси яких дуже болючі та викликають набряк. В світовій фауні налічується до 3000 видів. Найбільш надокучливі вони в сонячні жаркі дні біля води. Самиці відкладають від 300 до 900 яєць у воду. Личинки розвиваються до 10 місяців. Самиці ґедзів живуть 22 – 25 днів, самці – 10 – 12 днів.
МУХИ-ЖИГАЛКИ. В народі є повір’я, що в кінці літа мухи, відчуваючи осінь та загибель, звіріють та починають боляче кусатися. Але кусаються не надокучливі кімнатні мухи, а мухи-жигалки, які з’являються в серпні і дуже схожі на кімнатних мух. Укуси їх дуже болючі. Найбільше їх біля тваринницьких ферм, на вигонах, пасовищах. Активні вдень.
Що ж робити щоб звести до мінімуму неприємності від кровосисних комах? Основні заходи боротьби – це репеленти та захисний одяг. Репеленти – це речовини, які своїм запахом відлякують комах. Найбільш розповсюджені – диметилфталат та диетилфталат. Треба знати і правила користування репелентами. Не можна його наносити на шкіру товстим шаром або втирати. Препарат не повинен потрапити в очі, ніс, рот, на пошкоджені ділянки шкіри. При користуванні аерозолем спочатку зволожать долоню, а потім злегка змащують шкіру обличчя. При появі перших ознак подразнення шкіри репелент негайно змити теплою водою з милом (не застосовувати мочалки та щітки для його видалення) і більше їм не користуватися, бо викличе алергічну реакцію. Ефективність репеленту залежить від погодних умов та фізичного навантаження на людину. Як репеленти можна застосовувати й природні речовини. Анісова та гвоздичні олії зовсім не шкідливі для шкіри, тому їх застосовують навіть для дітей, але діють вони не довго.
До захисного одягу відносять накомарники – подібні до шапок бджолярів, але в сітки чарунки дрібніші. Сам одяг повинен бути світлого, але не яскравого кольорів, щільний, але повинен пропускати повітря та вологість від тіла. З цим добре справляється бавовняна тканина.
Але все ж Вас покусали. Що робити?
1. 1/2 чайні ложки харчової соди на 1 склянку води, знімає всі неприємні симптоми;
2. змазати укушене місце соком календули (нагідки);
3. свербіж можна зняти й розчином нашатирного спирту: 1/2 чайні ложки на 1 склянку води. До речі нашатирний спирт добре допомагає і при укусах ос, джмелів, бджіл та мурашок, бо основу їхньої отрути складає мурашина кислота. Завдяки реакції нейтралізації знімається біль і набряк буде менший.
Сподіваюсь ці поради допоможуть Вам влаштувати свій відпочинок на природі більш комфортно.
Назар Назаров, молодший
науковий співробітник
