У світі рисей теж є місце для романтики! Ці загадкові хижаки зазвичай ведуть самітницький спосіб життя, але в період залицяння все змінюється. У лютому-березні самці починають шукати самок, залишаючи мітки та видаючи специфічні звуки, схожі на муркотіння або навіть крик.
Коли пара знаходить одне одного, між ними встановлюється особливий зв’язок. Вони разом полюють, відпочивають та граються. Після спарювання самка готує затишне лігво в густих заростях або печерах, де через 70 днів народжуються маленькі рисята.
Малюки з’являються на світ сліпими й безпорадними, але під опікою матері швидко набираються сил. Батько не залишається осторонь — він приносить їжу та оберігає сім’ю від небезпеки. Уже через кілька місяців маленькі рисенята вчаться полювати, повторюючи рухи матері, а у віці одного року стають самостійними.
Рись євразійська є однією з найбільш загадкових і граційних мешканок поліських лісів– справжня королева дикої природи! Тому в цей день на зустрічі з учнями 7 класу Оболонської школи говорили на тему «Рись євразійська: найбільша кішка Європи».
Рись — символ дикої природи, незалежності та сили, але навіть вона має ніжний бік. Бережімо цих граційних хижаків, щоб їхні романтичні історії продовжувалися в українських лісах!
Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП