Наше майбутнє в наших руках!

     У 1972 році у Стокгольмі відбулася всесвітня конференція із захисту довкілля, на якій представники 113 держав-учасниць ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони довкілля 5 червня. Цей день є одним з основних способів привернути увагу світової спільноти до проблем довкілля. Це чергове нагадування нам усім, що треба відповідальніше ставитися до природи і починати активні дії, аби зменшити навантаження на довкілля.
     Щорічно працівники Мезинського НПП проводять низку заходів присвячених охороні природи та збереженню і поліпшенню довкілля, при цьому залучаючи місцеве населення, в тому числі і шкільну молодь.
     Вражаючі факти:
      7 000 000 000 кілограмів сміття, в основному пластика, викидається в світовий океан щорічно;
      Близько 1 000 000 морських птахів і 100 000 морських ссавців гинуть від пластику;
      Близько 15 000 000 людей в рік помирає через хвороби, якими вони заражаються після вживання питної води;
      Середня сім’я в Північній Америці, Європі і Австралії викидає близько однієї тонни сміття щорічно.
     Але найстрашніше те, що головну загрозу для природи створюємо ми – люди і саме в наших силах зробити довкілля кращим.
     Сьогодні наша держава переживає, можливо, найстрашнішу сторінку своєї історії. Це війна з російським агресором. Те, що роблять рашисти ,інакше як геноцид по відношенню до нашого народу не назвеш. А те, що роблять з нашою природою і довкіллям зветься екоцидом. Рашисти масово знищують рослинний і тваринний світ, отруюють атмосферу та водні ресурси України.
     Внаслідок постійних бомбардувань виникають пожежі на полях та в лісах, через що постраждала чи загинула величезна кількість рослин і тварин. Постійні обстріли радіаційно небезпечних об’єктів України, в тому числі ЧАЕС, призвели до підвищення рівня радіаційного забруднення. Тисячі тонн отруйних токсичних речовин щодня викидаються і забруднюють повітря внаслідок обстрілів нафтобаз, великих промислових підприємств. Затоплення кораблів та постійні обстріли прибережної інфраструктури призводить до загибелі риби та ссавців в акваторії Чорного та Азовського морів. На сьогодні близько 20% природоохоронних територій України перебувають під загрозою повного зникнення. Це Схід і Південь України. А скільки заборонених хімічних речовин ворог скинув на нашу землю? Щоб все це порахувати нам знадобляться роки, а то й десятиліття.
     А поки що життя триває. Тож давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи природу, ми шкодимо в першу чергу самим собі і своїм нащадкам. Цього дня зі своєю родиною чи разом з друзями, а головне, там де немає загрози вашому життю в наслідок воєнних дій, наведіть лад у місцях відпочинку, на берегах річок та озер, у лісах, при цьому активно спілкуючись один з одним без ґаджетів і телевізорів.
     Разом ми здатні зробити довкілля кращим. Саме від нас залежить наше майбутнє!

Едуард Пилипенко,
фахівець з екологічної освіти

Залишити відповідь