Летючі, але не миші

     Однією із найбільш незвичайних природоохоронних дат є «Ніч кажанів», яку відзначають в ніч з 20 на 21 вересня. Проведення в Україні ночі кажанів є значною подією, оскільки на території нашої держави всі види рукокрилих занесені до Червоної книги України та потребують охорони.
     Слово «кажан» походить від староукраїнського «кожа» – «шкіра». Назва пов’язана з тим, що роль крил у кажана виконують широкі шкіряні перетинки. Насправді кажани – дивовижні ссавці, які, завдяки своїй будові, оволоділи мистецтвом польоту. У кажанів розвинена унікальна здатність до ехолокації, розвинені нюх і слух, що допомагає їм полювати і орієнтуватися в просторі. Кажани, полюючи в сутінках і вночі, поїдають комах, також у світі існують види, що живляться пилком та плодами, тим самим допомагають запилювати рослини та розповсюджувати насіння.
     Напередодні «Ночі кажанів» про це та багато іншого дізнались учні 7 класу Понорницької ЗОШ І-ІІІ ст та учні 6 класу Авдіївської ЗОШ I-III ст. В ході лекції-бесіди «Летючі, але не миші!», яку провели працівники Мезинського НПП, встигли також розібратися які кажани проживають на території парку та розвіяти низку міфів пов’язаними з цими дивовижними створіннями ночі.

Людмила Науменко, провідний фахівець
з екологічної освіти

Залишити відповідь