#ІсторіяОдногоЕкспонату
📍 Мезинський археологічний музей імені В.Є. Куриленка
На фото — уламки козацьких люльок XVII–XVIII ст., знайдені на території, де колись жили козацькі громади Понорницької сотні. Вони зберігаються в експозиції Мезинського музею.
Куріння тютюну у козаків було не просто звичкою, а справжнім обрядом. Через дорогу вартість тютюну його змішували з рідними травами: м’ятою, полином, материнкою, дубовим листям, тереном. Ці суміші не лише покращували смак, а й мали лікувальну дію.
Люлька була символом козацької гідності і свободи. Вона супроводжувала козака в бою, на раді, у мирний час. Часто люльки прикрашали візерунками, орнаментами, зображеннями птахів, хрестів чи звірів. Їх виготовляли з глини, дерева або металу.
Під час рад козаки «курили люльку миру» — це означало: говорити спокійно, без сварок, приймати зважені рішення.
Люлька для козака — не просто предмет, а частинка душі козака, його оберіг і супутник у всіх дорогах життя.
Наталія Сіра, директор Мезинського музею