Ще не так давно, у березні місяці, на весняних канікулах, дітлахи досхочу могли покататися на лижах та санчатах. Цієї зими про такі розваги залишалося тільки мріяти, бо майже не було снігу. Та й випав він після Нового року і лежав недовго. Отож, весна прийшла чітко за календарем. Але природа прокидатися не поспішає, бо не дивлячись на денне тепло, майже кожної ночі, спостерігаються сильні заморозки.
За доброю традицією Покошицькі школярі разом з фахівцем Мезинського НПП вирушили на екскурсію до весняного лісу аби з’ясувати, як він прокидається…
Перше враження – ліс ще «спить»…Але он вдалині, на освітленому сонцем пагорбі, діти помітили щось яскраве, червоне. Виявилося, що це один з перших весняних грибів – саркосцифа чи «бабине вушко», а поряд, з-під пресованого снігом торішнього листя, прорізалися молоді «піринки заячого часнику».
Неподалік височіє старий мурашник, в якому вирує життя. Мурахи-трударі виконують свою буденну, важку працю. Та й сам ліс змінив свою зимову мелодію. Замість суворого стогону та тріску старечих дерев-велетів, відчувається ніжна мелодія пташиного співу. Весна вступає у свої права! Ліс прокинувся…
Едуард Пилипенко, фахівець Мезинського НПП