ФЕДІР ВОВК – ВИДАТНИЙ ДОСЛІДНИК МЕЗИНСЬКОЇ ПАЛЕОЛІТИЧНОЇ СТОЯНКИ

        Федір Кіндратович Вовк народився 17 березня 1847 р. в с. Крячківка (нині Пирятинського р-ну Полтавської обл.) в старовинній козацькій родині.
Брав активну участь у діяльності Київської громади, яка відігравала значну роль в українському національному русі. Плідно працював у галузі етнографії та археології. Зазнавши переслідування з боку царського уряду, Федір Кіндратович Вовк змушений був нелегально залишити Київ і виїхати за кордон, оскільки йому загрожувало досить суворе покарання за спробу переправити в Україну підпільну друкарню.
       В еміграції Ф.К. Вовк перебував понад чверть століття, до 1905 р. У Європі створив низку праць з порівняльної етнографії, там вийшли друком його праці про українців, про весільні обряди слов’янських народів.
       Наукові інтереси Ф.К. Вовка торкаються широкого кола питань історії українського народу. Він відкрив пізньопалеолітичну стоянку біля села Мезин, де знайшов шедеври мистецтва кам’яного віку. Вважається, що Мезинська стоянка була відкрита 1908 року, але донька Ф.К. Вовка, Галина згадувала, що ще 1907 р. її батько оглянув Мезинську стоянку: «весною 1907 р. Хв.[едір] К.[Кіндратович] виїхав з Петербурга на Вкраїну… Знаючи, що в Чернігові на майбутній 1908 рік готують археологічний з’їзд, а до нього виставку, Хв. К. вирішив по дорозі заїхати до Чернігова. Ще на пароплаві, що йшов від містечка Макошин до Чернігова, Хв. К. почув, що туди з села Мізеня* днями привезли якісь велетенські кістки. І справді – в Чернігівському музею просто долі лежала купа кісток мамунтів й інших незвичних звірів, а коло них і червона земля, в якій їх знайшли. Хв. К. зразу помітив в тій землі дрібні чорні камінці й пізнав, що це знаряддя з кременю, палеолітичних часів з Мадленської доби». Далі Галина Вовк згадує про те, що її батько тоді ж відвідав Мезин. Там він оглянув яму під погріб у садибі козака Кошеля, де були знайдені кістки мамонта, і домовився з господарем припинити будівництво погреба, доки не буде проведене археологічне дослідження». Самі дослідження, за спогадами Галини, відбулися влітку наступного, 1908 р. Повідомлення про знахідки було зроблено Ф.К. Вовком під час XIV археологічного з’їзду. Крім того, у складі виставки з’їзду демонструвалися 72 кістки тварин та вітрина з дрібними знаряддями праці з кременю. Розкопки, розпочаті в 1908 р., були продовжені під керівництвом Ф.К. Вовка в 1909 р. його учнями П.П. Єфіменком та В.В. Сахаровим. Саме тоді були знайдені видатні витвори палеолітичного мистецтва – скульптурні фігурки, зроблені з бивня мамонта. В 1912 р. Ф.К. Вовк зробив доповідь на міжнародному антропологічному конгресі в Женеві, після чого вони здобули світову значимість.
       Федір Кіндратович Вовк за життя мав міжнародне визнання завдяки своєму творчому доробку, який нараховує 628 праць, виданих європейськими мовами. У культурологічній спадщині Ф.К. Вовка важливе місце належить дослідженням орнаментики від найдавнішої доби до новітніх часів. Учений захоплювався трипільськими жіночими скульптурними зображеннями, вивчав малюнки на мамонтових кістках відкритої ним Мезинської палеолітичної стоянки.
                 Наталія Сіра, директор Мезинського археологічного
                        науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка