В історії нашого народу багато трагічних і героїчних сторінок. Найтрагічніша – Друга світова війна, яка обернулася для нашої країни низкою жахливих подій, незліченними людськими втратами та матеріальними збитками. Не оминуло лихоліття і наш край. До вересня 1941 р. територія Коропщини була окупована німецько-фашистськими загарбниками. Немає в селах жодної родини, якої не торкнулася б своїм чорним крилом війна. З перших днів окупації німці почали встановлювати «новий порядок». Найбільше людей загинуло на початку війни, у 1941-му, коли німці реалізовували стратегію «блискавичної війни». Україна дуже швидко опинилася під окупацією. Старожили називають цей страшний час «пришестям Середньовіччя», бо «новий порядок» відновив увесь його жахливий уклад – шибениці, постоли, сірий одяг із домотканого полотна, лучини та ін. Після боїв лишалося стільки тіл, що селянам доводилося хоронити їх прямо на місці.
Історія Другої світової війни належить до найбільш популярних періодів минулого століття. Її події постійно привертають до себе увагу. І сьогодні на початку нового тисячоліття реалії тієї війни викликають дискусії та суперечки.
Яку ціну заплатили жителі сіл, які входять до складу Мезинського національного природного парку, у наближення Перемоги у війні (дані по сільським радам):
Село Мезин – брало участь у війні 250 жителів, з них 185 загинуло; за бойові заслуги 62 чоловіки нагороджені орденами та медалями.
Село Деснянське (Свердловка) – у війні брали участь 259 жителів села, з них 140 загинуло; 153 – за бойові заслуги нагороджені орденами і медалями.
У Другій світовій війні брав участь 1271 житель Понорниці, з них 462 —загинули. За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з загарбниками, 738 чоловік нагороджено орденами й медалями. За тимчасової німецько-фашистської окупації в урочищі Салотопці гітлерівці розстріляли 297 жителів села.
282 жителі села Вишеньки боролися з ворогом на фронтах, з них 129 —загинули. За мужність і героїзм, виявлені в боях з фашистами, 161 чоловіка нагороджено орденами й медалями.
Село Розльоти – у війні брали участь 234 жителі села, з них 133 загинуло; за бойові заслуги 150 чоловік нагороджені орденами і медалями.
Село Радичів – у війні брали участь 348 жителів, з них – 270 загинуло.
За героїчні подвиги на фронті 292 воїни з Радичева були нагороджені орденами і медалями.
Село Оболоння – з фронтів не повернувся 331 воїн.
Село Покошичі – загинуло 222 жителі.
Село Криски – загинуло 230 жителів.
Село Городище – загинуло 93 жителі.
Село Будище – загинуло 124 жителі.
В кожному населеному пункті встановлено обеліски, пам’ятники, пам’ятні знаки, надгробки на братських могилах – де викарбувані імена загиблих воїнів.
З кожним роком усе далі відходять від нас події Другої світової війни. Давно розорані траншеї i засипані окопи, зарубцювалися рани учасників війни та людська пам’ять знову i знову звертається до минулого. Що звідане i пережито, не забудеться ніколи. Час – нещадний, але об’єктивний суддя історії…
Уроки війни потрібно враховувати і сьогодні в боротьбі за єдність, незалежність та цілісність сучасної України.
Наталія Сіра, директор Мезинського
археологічного науково-дослідного музею
імені В.Є. Куриленка
