Дерево медонос – цікаве для бджіл та неаби-як корисне для людини

       Ареал цієї надзвичайно корисної рослини простягається від Південної Британії на Заході до центральних районів Західного Сибіру на Сході, від Норвегії та Фінляндії на Півночі, до Італії та Іспанії на Півдні. Це листопадне дерево родини мальвових. Рослина медоносна, харчова, лікарська, технічна. В Україні поширена майже по всій території, крім крайнього степу. Мова йде про липу серцелисту. Саме цій рослині було присвячено чергове заняття літньої екологічної школи «Дослідники природи» з покошицькими школярами.

                                Цікаві факти про липу серцелисту
        У світі є 45 видів липи. В Україні можна зустріти сім видів цього дерева. Але найпоширенішими є три: дрібнолиста, широколиста та європейська. Живуть липи приблизно 300–400 років, досягаючи висоти до 40–45 метрів. Хоча відомі випадки, коли дерева липи, живуть уже понад тисячу років.
      В Україні найстарішою є липа Богдана Хмельницького, яка росте у Львівській області в Золочівському районі. Вважається, що цьому дереву приблизно від 600 до 800 років, обхват його стовбура складає 7,2 метра, а висота – 15 метрів.Місцеві жителі розповідають легенду, що під цим деревом у 1648 році спочивала армія Богдана Хмельницького після перемоги над Збаражем. Нині воно під охороною як ботанічна пам’ятка природи місцевого значення.
      Наші предки, слов’яни, вважали липу оберегом від злих духів та часто саджали її поруч із житлом та місцями поклоніння богам.
      А ще старі люди кажуть, що в липу ніколи не влучає блискавка. Але це неправда. У високі дерева під час грози потрапляє блискавка, незалежно від породи.
     Деревина липи світло-жовтого кольору із червонуватими прожилками, легка й добре піддається обробці, більшість кухонного начиння наші предки виготовляли саме з липи. Ідеться про ложки, миски, кухонні меблі, товкачики, качалки для тіста, діжечки для зберігання круп, борошна, меду тощо. Також часто цю деревину використовують для виготовлення музичних інструментів.
      У сучасному побуті трапляється, що ми вживаємо слово «липа» в значенні «підробка». А звідки таке зневажливе ставлення до липи? Виявляється, що підробкою документів займалися й в давнину. Про справжність документа свідчить печатка. Саме печатки підробляли з липової деревини, оскільки вона легко ріжеться і вправний майстер може відтворити на липовій деревині найтонші деталі. У такий спосіб назва дерева стала синонімом підробки.
      Це дерево прекрасне і для озеленення – дає густу тінь, добре витримує умови та забруднення міста, невибагливе в догляді, витримує обрізку, може рости як на сонці, так і в тіні інших дерев. Молоді листочки липи дуже багаті на вітамін С, на смак нагадують шпинат, і їх можна використовувати в їжу як вітамінну добавку
      Дуже широко зображення самого дерева чи липових гілочок із квіточками та листочками використовуються в геральдиці міст Чехії, а назва німецького міста Лейпциг походить від назви дерева липа.
      Мабуть, мало кому відомо, що плоди липи, дрібні горішки, використовують так само як і волоські горіхи: з них вичавлюють олію, за якостями схожу на оливкову, макуху, що утворюється після вичавлювання, можна вживати в їжу, вона має мигдальний присмак.
     Буквально до 30-х років минулого століття основним різновидом взуття для багатьох людей були личаки з липового лика. Лико – це шар лубу, який розташований під корою. У липи луб м’якенький та зносостійкий дуже добре підходить для виготовлення саме взуття.

                 Пилипенко Е.В., інженер з рекреаційного благоустрою 1 кат.

Залишити відповідь