В пошуках первоцвітів

Сьогодні видався напрочуд гарний сонячний ранок, що сприяло співробітникам Відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП здійснити експедиційний вихід по вивченню синузій весняних ефемероїдів в околицях хутора Сміле. Під пологом кленового та липово-дубового лісу весняний аспект створюють куртини з анемони жовтицевої, пшінки весняної, жовтяниці черговолистої, адакси мускусної. Весняні барви листяного лісу екологічної стежки «Забілина криниця» також прикрашають медунка вузьколиста, зірочник лісовий, копитняк європейський та ряд інших весняних рослин.

Тож, запрошуємо до весняного лісу з фотоапаратом і Ви поєднаєте приємне і корисне.

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

В пошуках первоцвітів: 1 коментар

  1. Дорогі друзі
    Щиро вдячна Вам, що Ви повертаєте мене і таких, як я, в моє прекрасне минуле. Я колишня мешканка хутора Смілий, якого, на жаль, вже немає навіть на карті. Які в нас прекрасні місця, шкода що ці місця залишились порожніми, без людей, але разом з тим, наповнені такою природою і історичним минулим. Сподіваюсь, що колись, все таки буде відродження не тільки мого рідного куточку на землі, але й сотні сіл на Чернігівщині, яким випала така ж доля.
    Ви молодці, що займаєтеся такою прекрасною справою та надаєте нам змогу через Ваш сайт, хоча б віртуально, але повернутися в минуле і переглянути ті стежинки і місця, в яких пройшло моє і моїх односельців дитинство.
    Вчора, я відвідала свої рідну малу Батьківщину, була в музеї в Мезині, відкрила для себе стільки незнайомого та цікавого,
    але разом з вдячністю до Великої людини – Василя Куриленка , а також його однодумців, проникла в серце біль, що раніше ми не мали змоги знати, що живемо в такому історичному місці , а також за те, що наша держава за всі часи незалежності не змогла знайти хоча б крихту фінансової підтримки для відтворення історичного минулого, на якому виховувалося б не одне покоління Українських патріотів.
    Дякую Вам добрі люди, що відтворюєте історію і сподіваюсь , що саме завдяки таким, як Ви, не байдужим до історії та природи людям, наші рідні місця не будуть забутими.

    З вдячністю,
    Ірина.

Залишити відповідь