Категорія: Головна

Крутиголовка – унікальний представник родини дятлових (Picidae), що вирізняється своїм незвичайним зовнішнім виглядом, поведінкою та способом життя. Представлений він і в орнітофауні Мезинського НПП.

Ось деякі особливості даного виду:

• Птах не має характерного міцного дзьоба, не володіє навичками барабанного стуку, що притаманні іншим видам дятлів. Натомість використовує свої вокалізації для спілкування та приваблення партнерів.
• Жодних червоних, зелених чи контрастних чорно-білих барв у зовнішності. Її забарвлення — природний шедевр камуфляжу. Бурі, сірі та кремові візерунки, що нагадують кору дерева, допомагають майстерно ховатися в природі.
• Головна «візитівка» крутиголовки — її здатність скручувати шию, імітуючи змію, що допомагає їй відлякувати хижаків. У таких ситуаціях птах також сичить , настовбурчує пір’я і виглядає напрочуд загрозливо. За цю здатність у народі її часто називали сичем чи сичаком.
• Щодо харчування, раціон птаха складається переважно з мурах та їхніх личинок. Довгий липкий язик допомагає діставати комах із ґрунту чи кори дерев, що робить крутиголовку справжнім «мурахоїдом» серед птахів. Вона виконує важливу екологічну функцію, регулюючи популяції мурах у своєму середовищі.
• Крутиголовка широко поширена у Європі, Азії та частинах Північної Африки. В Україні це звичайний птах Полісся та лісостепу, гніздиться також у Прикарпаття та на Закарпатській рівнині. Долинами річок може підійматися в гори. У степовій зоні трапляється спорадично.
• Для гніздування птах обирає відкриті ліси, сади та узлісся. Вона не видовбує власних гнізд, а використовує покинуті порожнини чи штучні шпаківні.
• Моногамний вид. Самець і самка разом доглядають за потомством. У кладці зазвичай 7-10 білих яєць. Саме в сезон розмноження найяскравіше проявляється «зміїна» поведінка. Крутиголовка шипить, скручує шию та робить різкі рухи, щоб налякати нападника, аби захистити гніздо.
• На відміну від більшості дятлів, крутиголовка є типовим мігрантом, здатним долати тисячі кілометрів. Її маршрути простягаються від місць гніздування у Європі та Азії до зимових домівок в Африці й Південній Азії.
• Назва роду Jynx походить від грецької міфології: німфу Джінкс, яка втручалася у романтичні стосунки, за легендою, перетворили на цього птаха.
• В українській культурі крутиголовка має багато народних назв: крутиголов, скрутиголовець, закрутиголова, крутиголовок, крутій, крутиголова, гівгор, гівгач, кривов’яз, крутиглав, крутоглавка тощо.

У рік зеленої дерев’яної змії, цей цікавий дятел має прямий зв’язок з деревом і безпосереднім вмінням імітувати змію.

^{За матеріалами https://www.facebook.com/BirdLifeUA}

Фахівець Мезинського НПП взяла участь в одноденному тренінгу з написання грантових заявок для ГО та ініціативних груп, що відбувся в Чернігові. Отримані знання відкривають нові можливості для розвитку парку, збереження його унікальної природи та впровадження екологічних ініціатив.
Дякуємо організаторам Association for democratic development/Асоціація демократичного розвитку і ZOA in Ukraine та тренерці Olga Kuntysh за цінні знання й натхнення!

^{Людмила Науменко, нач.відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}

Щороку на цьому материку проживає від 1 – до 5 тис. людей, але всі вони тимчасові мешканці, вихідці з різних країн світу. Проживаючи на науково-дослідних станціях, ці люди займаються вивченням та розкриттям багатьох таємниць, яких тут збереглося чи не найбільше на нашій планеті. Ця загадкова земля – Антарктида, материк, який відкрило людство трохи більше 100 р. тому.

Щороку світова спільнота 28 січня відзначає День відкриття Антарктиди. Аби дізнатися більше нового про цей суворий, але дуже цікавий та захоплюючий куточок світу семикласники Деснянської гімназії разом з фахівцем Мезинського НПП та вчителем географії вирушили у віртуальну подорож з Борисполя до о.Геліндез, що в Антарктиді. Саме там знаходиться українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський». Під час подорожі діти ознайомилися з історією відкриття, особливостями рельєфу та клімату, рослинним і тваринним світом Антарктиди. А ще дізналися про безліч загадок та таємниць цієї землі, які в майбутньому ще доведеться розгадати людству. Сподіваємось, що хтось із учасників вищезгаданої подорожі залишить свій «топонім» на мапі Антарктиди.

^{Едуард Пилипенко, фахівець Мезинського НПП}