Фахівці Мезинського НПП провели захопливе заняття для дітей з села Деснянське, присвячене дивовижним можливостям жаб.
Під час зустрічі діти:
Переглянули цікаву презентацію про життя жаб.
Дізналися безліч цікавих фактів про цих земноводних.
Розвіяли поширені міфи про жаб.
Мали змогу наживо розглянути живих жаб та познайомитись із ними ближче.
Наприкінці заняття діти пограли в пізнавальну гру.
Це був чудовий день, наповнений новими знаннями та яскравими враженнями! Такі зустрічі допомагають дітям краще зрозуміти і полюбити природу рідного краю.
P.S. Усі жаби почуваються чудово! Після заняття вони неушкодженими повернулися до свого природного середовища існування.
Лариса Подоляко, провідний фахівець з екологічної освіти
Зима, що затягнулася, і весняні приморозки, що повернулися у травні, стали несподіваним випробуванням для всієї природи.
Зазвичай акація біла (а насправді — робінія псевдоакація) масово квітує наприкінці травня — на початку червня, наповнюючи повітря солодким ароматом. Але цього року в Мезинському національному природному парку ситуація розвивалася за незвичним “кліматичним сценарієм”.
Квіткові бруньки найбільш чутливі до різких перепадів температури. І не дивно, що цьогоріч квітування акації було не дружнім і розтягнутим у часі, а деякі дерева взагалі не дали квітів. Здавалося б, на цьому цвітіння акації цьогоріч мало закінчитися, але природа підготувала сюрприз.
Із середини липня на території парку почали помічати незвичне явище: акація зацвіла вдруге! Це є певним випробовуванням для дерева, та не є нормою. Повторне квітування — це реакція рослини на стрес-чинники і пошкодження. Вона намагається надолужити згаяне, але ціною може стати втрата рясного цвітіння наступного року. Після такого виснажливого сезону акація може просто не встигнути відновитися і не закласти квіткові бруньки для наступного року. До того ж, літні квіти навряд чи дадуть повноцінне насіння, бо просто не вистачить часу на його дозрівання.
Це цікаве явище вкотре нагадує нам, наскільки чутливою і складною є природа, і як кліматичні зміни впливають навіть на найзвичніші для нас рослини.
Лариса Подоляко, пр. фахівець з екоосвіти Мезинського НПП
Гусінь бражника молочайного відома своїм яскравим, контрастним забарвленням: чорне тіло з жовтими та білими плямами, червоні боки, ніжки і характерний червоний «ріжок» на кінці. Може вирости до 8-10 см у довжину і живиться виключно молочайними рослинами.
Але чому вона така яскрава? Це – природний захисний сигнал, що попереджає хижаків: «Не їж мене!»
Важливо: сама гусінь не виробляє отруту, а отримує захист, накопичуючи токсини із рослин молочаю – улюбленого корму. Молочай містить отруйний сік, який робить гусінь небезпечною для ворогів.
Після завершення свого розвитку вона заляльковується у ґрунті. З лялечки виходить великий нічний метелик із розмахом крил 6-8 см, що має оливково-зелене забарвлення з рожевими плямами. Цей метелик здатний літати на великі відстані та відіграє важливу роль у запиленні деяких квіткових рослин.
Гусінь бражника молочайного – яскравий приклад того, як природа використовує колір не тільки для краси, а й для захисту.
