Квіткові гості літа: маленькі дослідники знайомилися з метеликами у Деснянському

Серпень щедро дарує нам теплі дні , коли повітря наповнене ароматом квітів. Саме у таку сонячну пору у селі Деснянське просто неба, серед квітів і трав відбувся пізнавально-розважальний захід для дошкільнят, присвячений яскравим мешканцям літа — метеликам. Діти уважно спостерігали за польотом справжніх метеликів, вчили їх будову, відгадували загадки і виконували руханки, імітуючи легкий політ крилатих комах.

Особливим моментом стало ознайомлення з колекцією метеликів у природничому відділі філіалу Мезинського музею. Тут діти вперше побачили унікального красеня — махаона, а також інших барвистих представників світу комах. «Мені дуже сподобався махаон, він такий великий і гарний!» — із захопленням перегукувалася малеча.

Фахівець з екоосвіти парку розповіла як метелик проходить шлях від маленького яйця до чарівної істоти з тендітними крилами, чому їх потрібно берегти та як можна допомогти цим квітковим гостям вижити.

Не обійшлося й без творчості: діти власноруч виготовили паперові браслети-метелики, прикрашаючи їх кольоровими візерунками. А під час гри-імітації «Збери нектар» малеча з азартом шукала «свої» квіти, наче справжні запилювачі.

Такі зустрічі — це розвага для сільських дітей, а ще важливий крок у вихованні дбайливого ставлення до природи. Адже, як зізналася одна з маленьких учасниць: «Метелики схожі на літаючі квіти, і без них літо було б не таке яскраве».

Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП

Онлайн-зустріч Мезинського та Куяльницького НПП: досвід, інновації, співпраця

13 серпня 2025 року відбулася онлайн-зустріч «Ефективні інструменти та стратегії для розвитку національних природних парків в умовах воєнного стану» між Мезинським та Куяльницьким національними природними парками.

Метою заходу було створення майданчика для обміну досвідом щодо підвищення кваліфікації працівників, розвитку міжнародної співпраці, впровадження сучасних технологій та залучення додаткових ресурсів для ефективного збереження природної спадщини.

Основні теми обговорення:

  • Грантова діяльність та залучення коштів місцевого бюджету як ресурс розвитку парків.
  • Використання ГІС-технологій для моніторингу та управління територіями.
  • Пріоритетні напрямки наукових досліджень та їх результати.
  • Роль еколого-краєзнавчих маршрутів у формуванні екологічної культури та залученні відвідувачів.

Що отримав Мезинський НПП в результаті зустрічі:

  • Нові ідеї для впровадження інноваційних інструментів у роботі, зокрема в сфері ГІС-моніторингу.
  • Практичні поради щодо грантової діяльності та залучення місцевих ресурсів.
  • Контакти та потенційні партнери для майбутніх спільних проєктів.
  • Натхнення для вдосконалення існуючих еколого-краєзнавчих маршрутів та розробки нових.

Зустріч довела, що навіть у складні часи природоохоронні установи можуть об’єднувати зусилля, підтримувати одна одну та шукати ефективні рішення для збереження природи.

Людмила Науменко, нач. відділу еколого-освітнього відділу та рекреації

Десна — це не просто річка, це справжнє серце Чернігівщини і життєво важлива водна артерія для всієї України. Як найдовша і друга за водністю лівобережна притока Дніпра, вона відіграє величезне значення для нашої екології та повсякденного життя.

Велич і Краса Десни

Її загальна довжина становить 1130 км, з яких 575 км протікають саме в межах України. Басейн Десни має добре розвинену річкову мережу з густотою 0,24 км/км², включаючи великі притоки, такі як Сейм, Клевень, Судость, Снов, Остер, а також 283 малі річки довжиною понад 5 км.

https://www.facebook.com/DesnaBUVR/videos/1512399086443094

Однією з унікальних особливостей Десни є її збережена в природному стані заплава. Тут ви знайдете велику кількість рукавів, стариць та понад 1000 заплавних озер, що робить її справжньою перлиною природи. Важливо пам’ятати, що басейн Десни є частиною одного з найбільших річкових басейнів в Україні – басейну Дніпра.

Виклики

Незважаючи на всю свою красу, Десна стикається з серйозними викликами, які вимагають нашої негайної уваги. У рамках затвердженого Плану управління річковим басейном Дніпра (ПУРБ), були встановлені головні водно-екологічні проблеми:

• Забруднення стічними водами: Скиди забруднених вод призводять до потрапляння в річки органічних, біогенних та інших небезпечних речовин.

• Берегова ерозія: Розорювання водоохоронних зон викликає ерозію берегів та змив органічних і неорганічних речовин у водотік.

• Гідроморфологічні зміни: Надмірне зарегулювання стоку та спрямлення русел малих річок негативно впливають на стан природних екосистем.

• Накопичення сміття: Води Десни забруднюються нерозчинними домішками, такими як пластикові пляшки та пакети.

Проте, ми маємо чіткий план дій! ПУРБ містить комплексну програму заходів для суббасейну річки Десна щодо вирішення водно-екологічних проблем. Це 69 заходів загальною вартістю 11,7 млрд грн, спрямованих на відновлення та захист річки.

Наша Спільна Відповідальність

Дії держави націлені на довгострокові перспективи, але ми не зможемо досягти бажаного результату без підтримки з боку населення. Кожен з нас має відігравати свою роль у збереженні Десни.

Спільними зусиллями ми зможемо донести «голос» Десни до кожного, хто цінує природу і прагне її зберегти!

Пам’ятаймо гасло: «Збережемо річку для наступних поколінь!»

За матеріалами https://www.facebook.com/DesnaBUVR