10 листопада світова спільнота відзначає Міжнародний день їжака. З цієї нагоди працівники Мезинського НПП відвідали Черешенський ліцей, де провели інтегрований захід для учнів 3-4 класів, аби поповнити багаж знань дітлахів про цю цікаву та загадкову тваринку.
Про повадки цих тварин, їх харчовий раціон, особливості підготовки до зими, учні дізналися, переглянувши презентацію «Цікаві факти з життя їжаків». А ще з’ясували, чи є у цього колючого хижака «друзі» та «вороги», чому його часто зображують з яблуками на голочках та, які є види цих тварин, поширених на нашій планеті.
По завершенню заходу, отримавши необхідну інформацію про цього звіра, малеча спробувала разом скласти казочку про їжачка Фуфирчика «Жив собі їжачок Фуфирчик».
Деревообробні ремесла Сіверщини – це частина духовної культури. Вони вчать шанувати ручну працю, природу й традиції, що формували світогляд наших предків.
Сьогодні, коли зростає інтерес до народних промислів, важливо берегти це надбання, бо в кожному шматочку дерева – подих лісу, у кожній речі – душа майстра, у кожній традиції – частинка нашої історії.
До початку ХХ ст. кожен майстер займався певним ремеслом. Давайте згадаємо!
Столяр – фахівець, який займався виготовленням більш витончених речей, зокрема меблів (столів, стільців, шаф, ліжок), дверей, вікон, паркетної підлоги та інших виробів для внутрішнього облаштування житла.
Тесляр – робітник, який займався грубою обробкою деревини. Він споруджував дерев’яні будинки, лаштував дахи, робив сходи, а також міг виготовляти прості дерев’яні меблі та інструменти.
Стельмах – майстер, який виготовляв вози, сани, колеса та інший транспортний реманент.
Бондар – майстер, що спеціалізувався на виготовленні бочок, діжок, цебер та іншого посуду з дерев’яних клепок, скріплених обручами.
Різьбяр – майстер, який займався художньою обробкою деревини, створюючи декоративні предмети побуту, скульптури, підсвічники та елементи оздоблення меблів чи інтер’єру за допомогою різьблення.
Саме у Мезинському археологічному науково-дослідному музеї імені В. Є. Куриленка зберігається багато таких виробів, які були створені місцевими майстрами, чиї імена, на жаль, не завжди збереглися.
Тож, з нагоди Всесвітнього дня рукоділля (16 листопада), запрошуємо до музею на виставку «Дерев’яний світ майстрів». Вона буде цікавою не лише для фахівців, а й для всіх, хто цінує народне мистецтво, красу природних матеріалів та теплоту людських рук. На виставці представлено знаряддя праці, предмети домашнього вжитку, створені в різні періоди часу з різних порід дерева. Особливу увагу тут привертають предмети побуту, які колись були звичними в кожній оселі: дерев’яні ложки, миски, ночви, колиски, прачі, праски. Вони нагадують про гармонійне співіснування людини і природи, коли все створювалося власноруч і з повагою до навколишнього світу.
Майстри кажуть, що дерево – живе. Воно дихає, має запах і характер. Тому, перш ніж почати роботу, потрібно «почути» матеріал: відчути його енергію, побачити малюнок волокон, річні кільця, колір. Саме у цьому полягає справжнє мистецтво – перетворити звичайний шматок дерева на річ, що несе в собі красу, історію і душевний спокій.
До Міжнародного дня запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів для учнів старших класів було проведено лекцію-бесіду “Війна vs природа”.
Під час зустрічі говорили про те, що війна руйнує не лише міста й долі людей – вона калічить природу.
Вибухи, пожежі, забруднення ґрунтів і води, знищення лісів і тварин – це реальні наслідки бойових дій.
Особливо болісним прикладом стала катастрофа на Каховській ГЕС: підрив греблі призвів до загибелі тисяч тварин, птахів і риб, знищення екосистем, висихання плавнів і загибелі видів, що жили лише в цьому регіоні.
Ми не можемо зупинити війну власними силами, але можемо берегти природу навколо нас: не смітити, висаджувати дерева, економити воду, сортувати відходи, поширювати екологічну свідомість серед друзів і знайомих.
Кожен маленький крок – це частинка великої справи.
