Будьте обережні, амброзія активно заполоняє Сіверщину

      Амброзія полинолиста засмічує міські та сільські території, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює неестетичний, занедбаний вигляд територій природно-заповідних об’єктів, парків, скверів та інших зелених і рекреаційних зон.
      Швидке поширення амброзії обумовлено її високою насіннєвою продуктивністю (80-100 тис. штук з однієї рослини); насіння зберігає життєздатність протягом 40 років; рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м; рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.
      Крім шкідливого впливу на фіторізноманіття, вона негативно впливає на здоров’я людини, її пилок викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити). Алергени містяться також у насінні та листках амброзії, а тому вони можуть викликати у людей дерматити.                                                    Методи боротьби:
      1. Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням, перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток.
      2. Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.
      3. Біологічний метод – амброзія може вражатись грибковими хворобами, вони уповільнюють розвиток та призводять до її загибелі. Наразі тривають дослідження та тестування можливості знищення за допомогою засобів виготовлених на основі фітопатогену.
      При знищенні амброзії необхідно вдягати щільний одяг з довгими рукавами і штанинами, захисні рукавиці. Після роботи необхідно умитися чистою водою, прополоскати рот, горло, ніс, ретельно вимити руки з милом.

      Юрій Карпенко, еколог,
нач. науково-дослідного відділу Мезинського НПП

В День археолога як не поговорити про місцеві археологічні знахідки? Тим паче маючи найбільший сільський музей.

      15 вересня в Мезинському археологічному науково-дослідному музеї імені В.Є. Куриленка для рекреантів та місцевих жителів відкрито тематичну виставку літератури до Дня археолога «Археологічні дослідження Мезинської округи».
       Село Мезин відоме археологам ще з початку ХХ століття, коли було відкрито палеолітичну стоянку первісної людини. З того часу розкопки Мезинської округи тривали майже безперервно до початку війни. Вивчення археологічних пам’яток тут протягом ХХ ст. здійснювали такі дослідники, як Ф. К. Вовк, Л. X. Чикаленко, М. Я. Рудинський, О. М. Мельниківська, І. Г. Шовкопляс, О. В. Шекун, Р. В. Терпиловський. На початку ХХІ ст. ці роботи продовжили А. Л. Казаков, Д. Ю. Каравайко, Д. В. Ступак, О. М. Веремейчик, Р. М. Луценко, О. Є. Черненко та інші.
      Все життя присвятив вивченню історії рідного краю невтомний археолог та краєзнавець Куриленко Василь Єлисейович. З його знахідками можна ознайомитися відвідавши Мезинський музей та його філіал в с. Деснянське. Сьогодні це зробила молодь – діти села Мезин уважно читали і слухали записи з робочих щоденників засновника музею, історію відкриття стоянки, і були в захваті від професії археолога.

      Вітаємо всіх причетних зі святом та бажаємо цікавих відкриттів.

                                Наталія Сіра, директор Мезинського музею

На що здатні жаби? Розбиралися у зеленому класі Мезинського НПП

     Ми багато чуємо про користь птахів у боротьбі з різними шкідниками полів садів і городів, але про значення земноводних знаємо дуже небагато.
     Всюдисущі амфібії день у день ловлять шкідників: жуків, слимаків, метеликів, гусениць… Підраховано, що 100 трав’яних жаб знищує за літо їх близько 130 тисяч, а ставкові і озерні жаби винищують шкідливих для риб жуків-плавунців, водяних клопів, личинок бабок, п’явок.
      Тож ми присвятили своє заняття саме жабам, бо ставитися до них потрібно дбайливо.

     На що здатні жаби дізналися діти с. Деснянське, а ще пограли в рухливу екогру «Жаби і чаплі» та виготовили свою жабку-талісман. Адже за давнім вірюванням, вбивши жабу, людина втратить свою молодість і красу. Тому до неї ставилися з великою обережністю, як до талісману.
                                    Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП