Категорія: Головна

Під старими вербами, біля красуні – Десни відбувся пізнавально-розважальний захід «Забавлянки з бабусиної скрині».

Діти поринули у світ давніх українських ігор, пісень та лічилок, якими колись бавились їхні дідусі та бабусі, в часи коли не було гаджетів. Але діти тоді не сумували, бо знали багато веселих забав, які передавалися з покоління в покоління. Сьогодні ми згадали або й вперше дізналися про деякі з них!

Кожен мав змогу спробувати свої сили у  рухливих іграх, заспівати веселі забавлянки та відчути радість спільної гри.

  Такі заходи не лише дарують дітям гарний настрій, а й допомагають зберегти живу ниточку зв’язку між поколіннями, передаючи з уст в уста народні традиції та ігрову культуру. Час пролітає швидко, і можливо, сьогоднішні дітлахи колись будуть розповідати своїм онукам про народні ігри та забави, в які вони колись залюбки грали при Мезинському музеї.

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}

Назва “бурштиновий” не випадкова — його напівпрозора мушля має теплий жовтувато-оранжевий відтінок, що нагадує застиглу смолу бурштину. Ця мушля крихка, але завжди привертає увагу своїм блиском і легкістю.

Бурштиновий равлик мешкає на трав’янистій рослинності у вологих біотопах. Найчастіше її можна побачити на осоці, очереті, кропиві чи верболозі. Вона уникає сонячного жару, тож полюбляє затінені й вологі ділянки.

Ця равликова пані не вибаглива в їжі: поїдає м’які частини рослин, гниюче листя та навіть водорості, які зустрічаються на вологому ґрунті.

Цікаво знати! Succinea putris є гермафродитом — має і чоловічі, і жіночі статеві органи. Це підвищує шанси на розмноження у вологих, але не завжди насичених життям середовищах.

Попри скромні розміри, бурштинові равлики важливі у харчових ланцюгах — ними ласують птахи, жуки та інші хижаки. Водночас, вони допомагають розкладати органіку, підтримуючи баланс в екосистемі прибережних територій.

^{Фото – Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}

На території Мезинського національного природного парку відбулося інтегроване заняття для дітей 4–7 років, присвячене знайомству з дивовижною мешканкою прибережного світу — ставковою жабою. Захід поєднав у собі елементи екологічного пізнання, творчості та мовленнєвого розвитку.

Маленькі дослідники разом із екоосвітянами парку знайшли справжніх жаб, спостерігали за їх поведінкою, дізналися про особливості будови тіла, середовище життя та роль у природі. Допитливі питання, як-от: «Чому жабка біля води?», «Як вона ловить комах?» — допомогли дітям краще зрозуміти значення цієї тваринки в екосистемі.

Упродовж заняття діти грали в рольові ігри, перетворюючись на веселих жабок, стрибали по «лататтях», брали участь у сюжетній грі «Нагодуй жабеня», де тренували координацію та увагу.

Родзинкою стала інтерактивна вправа «Жаб’яча торбинка» — діти витягували із загадкової сумки предмети й відповідали на тематичні запитання: що їсть жабка, як вона плаває, як маскується, хто такий пуголовок і чим небезпечне сміття у водоймах.

Заняття завершилося підсумковим колом, де кожна дитина поділилася новими знаннями, які отримала під час заняття, а ще домашнє завдання — графомоторика «Жабка Квакля з берега Десни».

Такі екозаняття допомагають дітям не лише відкривати для себе світ живої природи, а й формують важливі риси — допитливість, спостережливість і бережне ставлення до довкілля.

^{Алла Наливайко, фахівець відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}