Категорія: Головна

Експедиція (спостереження весняної міграції птахів) на Десні у Мезинському національному природному парку (Чернігівщина) тривала 37 днів – 17.04-22.05.2025. Про міграції птахів у періоди до 10 квітня вже розповідали. Тому зараз про міграції з 10 квітня та деякі підсумки.

У другій декаді квітня закінчилась міграція у гусей. Качок на водоймах заплави Десни було ще багато до середини квітня: свищ, крижень, шилохвіст, чирянка велика, почали, з кінця першої декади квітня – активна міграція черні чубатої та широконіски – 9.04 (самий пізній мігрант у нас з качок). Після 10.04 дуже рідко вже відмічався крех великий.

Була досить потужна міграція у журавля сірого (остання зустріч 21.04). У другій декаді квітня і на початку третьої летіли лелеки – білий та чорний, сіра та велика біла чаплі, баклан великий, мартини річковий та сивий.

З куликів почалася міграція у грицика великого – ще з кінця першої декади – 9.04. Також спостерігається проліт у брижача (турухтан), коловодників – великого (з 9.04), лісового та звичайного. Пізніше з’явився набережник (13.04), кулик-сорока, з 23.04 – коловодник болотяний (фіфі). З денних хижих птахів пік прольоту в цей період спостерігався у шуліки чорного, луня болотяного, змієїда, малого підорлика. Летять канюки, скопа, яструб малий, орлан-білохвіст. Також і перші зустричі: 15.04. – лунь лучний, 16.04.- орел-карлик. Летіли припутні. З горобцеподібних птахів найчисленніші були зяблики, шпаки, також летіли чиж, плиска біла, дрозди (найбільше чикотень і співочий), щеврик лучний, ластівка сільська та ін, з 12.04. – плиска жовта.

Всього за весь період досліджень на весняній міграції в заплаві Десни відмічено – 102 види перелітних птахів.

Найбільш масовими видами на весняній міграції під час моєї експедиціх були гуска білолоба, зяблик, свищ, крижень, шпак, дрізд-чикотень.

Відмічено 13 видів з Червоної книги України: лелека чорний, гоголь, журавель сірий, орлан-білохвіст, скопа, шуліка чорний, малий підорлик, змієїд, орел-карлик, луні польовий та лучний, кулик-сорока, сорокопуд сірий.

Щиро вдячний керівництву і колективу Мезинського НПП за підтримку і допомогу в проведенні моїх досліджень і в побутових питаннях під час моєї експедиції в парку.

Особливо хочу подякувати воїнам ЗСУ і Силам Оборони України за захист країни, завдяки чому природоохоронні установи України мають можливість працювати і виконувати свої важливі функції, а науковці продовжувати наукові дослідження. Все буде Україна!

^{Сергій Галущенко, орнітолог, науковий співробітник Деснянсько-Старогутського НПП}

У Мезинському національному природному парку відбувся пізнавально-розважальний еколого-освітній захід у форматі брейн-рингу на тему «Дика природа навесні». Участь у ньому взяли учні Оболонської школи, які продемонстрували неабиякі знання про весняні зміни в природі, рослинний і тваринний світ регіону, сезонні явища та екологічну поведінку.

Захід мав на меті не лише перевірити обізнаність школярів, а й заохотити їх до уважного спостереження за довкіллям та відповідального ставлення до природи. Команди змагалися у декількох тематичних раундах, під час яких відповідали на питання про перші весняні квіти, перелітних птахів, охоронні території, правила поводження в лісі та охорону навколишнього середовища.

Особливу увагу приділили унікальній природі Мезинського парку, його весняному різноманіттю та важливості збереження біорізноманіття.

«Ми переконані, що такі інтерактивні форми роботи як брейн-ринг сприяють глибшому засвоєнню знань та формуванню екологічної свідомості. Весна — найкращий час для того, щоб навчатися у самої природи».

По завершенню заходу всі учасники отримали пам’ятні сувеніри та заряд позитивних емоцій. А головне — кожен зробив ще один крок до того, щоб бути другом природи.

^{Наливайко А.Є., заст. нач. відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}

Кінець квітня – період початку активної вегетації папоротеподібних на території Мезинського НПП. Їх смарагдово-зелені листочки пробиваються з ґрунту, нагадуючи нам, що ці древні рослини знову поряд.

Досить оригінальними на вигляд є равлики орляку звичайного, привертають увагу трикутні листочки голокучника дубового, зеленим глянцем вирівзняються листки багаторядників – шипуватого та Брауна, а свої бокалоподібні розетки розкривають шитник чоловічий і безщитник жіночий.

Зауважимо, що птеридофлора парку налічує 14 видів папоротей, які поширені переважно у лісових екосистемах, на схилах ярів і балок, а також зволожених біотопах. Цікаво за розвитком різних видів папоротей спостерігати наприкінці весни, у середині літа та пізньої осені.

^{Юрій Карпенко, к.б.н., начальник науково-дослідного відділу}