БАГАТОВІКОВІ ТА МЕМОРІАЛЬНІ ДЕРЕВА МЕЗИНСЬКОГО НПП

Багатовікові дерева є живими свідками різних історичних подій, вони пов’язані з багатьма історичними постатями, народними переказами, легендами та спогадами. Вони мають символічну і естетичну цінність, викликають почуття захоплення і творчого натхнення, вражають своєю міцністю та життєздатністю, пов’язують минуле з майбутнім через сучасне.

На території України зростає понад 70 дерев віком 1000 і більше років. В якості пам’яток природи в Україні охороняється біля 2600 дерев, з них у Чернігівській області – понад 150. Найстаріше дерево України — маслина, віком 2000 років, що зростає в Нікітському ботанічному саду.

Чернігово-Сіверщина – край світлих лісів та імлистих боліт, зачарованої Десни та старовинних садибних парків, давніх прадолин та кришталевих озер, має значну кількість вікових, старовинних і меморіальних дерев.

На території Мезинського НПП лише в околицях села Рихли знаходиться 16 старовинних дубів (Дуплистий дуб, Дуб бажань, Рогатий дуб) середній вік яких понад 400-500 р. Їх велична краса викликає захоплення у кожного.

Цар-дуб. Саме цим велетнем позначив наш народ, як довговічною віхою, певні етапи своєї славної історії. Запорізький дуб…, Дуб Палія…, Дуб Шевченка… скільки ж їх, могутніх велетів, пережили віки й лихоліття, постали перед нами свідками подій, припорошених пилом історії!

Одним з найстаріших дерев на Чернігівщині вважається “Цар-дуб” віком близько 800 років, який зростає на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Рихлівська дача” (територія Мезинського національного природного парку).

 Саме з цього багатовікового дуба, за місцевими переказами, спостерігав за переправою російської армії О.Меншиков у переслідуванні шведської армії та козацького війська гетьмана Івана Мазепи. «Цар-дуб» (дерево дуба звичайного) – це монументальне дерево окружністю 650 см і  віком понад 800 років, що має 10 стовбурових відгалужень.

Варто відмітити, що з метою популяризації серед громадян України патріотичних, екологічних, історичних та естетичних цінностей старих дерев, під егідою Міністерства екології та природних ресурсів спільно з Державною службою заповідної справи України у 2010 році пройшов Всеукраїнський конкурс «Національне дерево України». З 50 найстаріших дерев-номінантів наш 800-річний Монастирський дуб (Цар-дуб) визнаний естетично цінним деревом України та посів 3 місце відповідної номінації.

Дуплистий дуб. Дуб бажань, як називають його туристи Мезинського парку. Ходить легенда, що всі бажання загадані під цим деревом – здійснюються. Дуплистий дуб має вік близько 500 років, а всередину його може вільно поміститися 12 чоловік, він знаходиться в задовільному стані.

Ялинова алея в Рихлах. Старовинна ялинова алея, яка раніше складалася зі 100 дерев ялини європейської (на сьогодні залишилося 77 дерев висотою більше 30 м) вела до монастирських печер, які були викопані на схилах ярів і балок. Ялина – це високе, близько 30 метрів заввишки, дуже тіневитривале дерево з мутовчастою конусовидною кроною та прямим стовбуром. Недарма, навіть ясного дня на цій алеї прохолодно і похмуро-темно.

Старовинна ялинова алея охороняється в   якості ботанічної пам’ятки місцевого значення.

Дуб Мазепи. Цей дуб німий свідок подій Північної війни, цьому дубу близько 500 років. Зберігся переказ про те як біля нього в роки Північної війни (1700-1721рр.) відпочивала армія шведського короля Карла ХІІ та гетьмана І. Мазепи.  Справді історичні джерела свідчать, що восени 1708 р. біля с. Свердловки відбулася переправа шведської армії, а урочище й досі має назву «Шведівщина»).

На сучасному етапі розвитку людства багатовікові дерева потребують охорони. Основні засади охорони багатовікових дерев полягають в упередженій захаращеності у зоні їх алей, обрізуванні старих гілок, діагностиці та візуальному огляді, створення облікового реєстру, встановлення охоронних знаків та огорож, виявлення хворих дерев та їх лікування, підсаджуванні молодих на місце старих, загиблих та обмеження антропогенного навантаження на прилеглі території.

Підготували Хмель Л. Г.,

 Свердлов В. О. 

Кожен прагне зробити свої новорічні свята якомога красивішими. Можливо, тому ще й досі живе традиція прикрашати ялинки. Однак, все більше людей починають розуміти, що це вже „застарілий шаблон”, і шукають нових оригінальних альтернатив. Хтось оформляє святкову декорацію за правилами східного календарю і фен-шую, а хтось згадує про давно забутого дідуха чи створює власну композицію.

 Вже деякі школи надіслали свої чудові новорічні композиції до оргкомітету Мезинського НПП. А хто не встиг, то нагадуємо ,що робити на конкурс «Новорічний букет замість ялинки» можна присилати до 15 січня 2014 року.

Оргкомітет конкурсу

ДО 105 РІЧЧЯ ПОЧАТКУ РОЗКОПОК МЕЗИНСЬКОЇ ПАЛЕОЛІТИЧНОЇ СТОЯНКИ

Мезинський НПП – мальовнича Швейцарія на березі Десни, відомий водночас і як перлина природи Чернігово-Сіверського краю, і як пам’ятка глибоких тисячоліть. Саме тут розташована відома в усьому світі стоянка первісної людини, що є однією з найцікавіших в Україні за виявленими на ній знахідками. 18 жовтня в візит-центрі Мезинського національного природного парку, з нагоди відзначення 105 річниці відкриття Мезинської верхньопалеолітичної стоянки та 83-ліття від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського музею Василя Єлисейовича Куриленка, Мезинський НПП провів молодіжний круглий стіл «Мезинська стоянка: погляд через віки», який вкотре підкреслив актуальність збереження національних надбань. У далекому 1963 р. Шовкопляс писав: «…Важко знайти інші твори палеолітичного мистецтва, які б викликали стільки гарячих дискусій у відношенні їх розшифровки і не ставали від цього більше ясними і менше загадковими…». І справді Мезинська стоянка відкрила світу музичні ударні інструменти, сюди ж до звучних інструментів відноситься «шумлячий» мезинський набірний браслет, свого типу своєрідний кастаньєт, які поки що є першими свідченнями про наявність танцю в палеоліті Східної Європи. На сьогодні науково-дослідна діяльність Мезинського НПП також включає історичні, археологічні та етнографічні дослідження його території, адже лише на Коропщині відомі 6 палеолітичних стоянок, проте не всі вони придатні для розкопок. Тож метою заходу була презентація відомостей про Мезинську палеолітичну стоянку (18 тис. до н. е.) як національне надбання, а також обговорення сучасних досліджень на території парку. Відкрила засідання вступним словом-привітанням директор Мезинського НПП Ніна Василівна Симоненко, яка в загальних рисах окреслила роботу парку, його основні завдання та згадала про особливі моменти з власних спогадів про Мезинську стоянку та розвиток музею. У роботі круглого столу прийняли участь: Карпенко Юрій Олександрович, к. б. н., доцент, зав. кафедри екології Чернігівського НПУ імені Т.Г.Шевченка; Ступак Дмитро Вікторович, молодший науковий співробітник відділу археології кам’яного віку Інституту археології НАН України, керівник Деснянської палеолітичної експедиції; Луценко Роман Миколайович, старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, Чернігівський НПУ ім. Т.Г. Шевченка; Ярошенко Олег Миколайович, молодший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, Чернігівський НПУ ім. Т.Г. Шевченка; Кравченко Роман Анатолійович, студент магістратури історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя; фахівці Мезинського археологічного науково-дослідного музею ім. В.Є.Куриленка; фахівці відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП; студенти історичного, хіміко-біологічного факультетів Чернігівського НПУ ім. Т.Г.Шевченка; старшокласники Свердловської ЗОШ І-ІІІ ст. На круглому столі було проінформовано про: • Внесок П. М. Добровольського в дослідження Мезинської палеолітичної стоянки; • В. Є. Куриленко – відомий в Придеснянському краї дослідник, краєзнавець; • Археологічні дослідження в с. Бужанка; • Дослідження фундаментів Миколаївського собору Рихлівського монастиря та підземні об’єкти на території Рихлівського монастиря; • Пам’ятки історії та культури на території Мезинського НПП; • Історію дослідження городища Хотинське; • Палеогеографічні дослідження території Мезинського НПП; • Етнографічні дослідження на території Мезинського НПП. В ході проведення круглого столу було випущено спецвипуск вісника «Мезинський край», проведено екскурсію-практикум в Мезинському археологічному музеї імені В.Є.Куриленка, біля музею учасниками заходу висаджено дерево гінкго дволопатеве (дольодовиковий реліктовий вид ). Як висновок проведення круглого столу, начальник відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП Карпенко Ю.О. підкреслив основні пріоритети та результати проведення щорічних науково-дослідних робіт, які проводяться на території парку, в напрямах біологія, екологія, ландшафтознавство, історія, археологія, краєзнавство ін. За результатами роботи молодіжного круглого столу буде опублікований збірник статей та матеріалів, ознайомитися із яким можна буде на сайті НПП.

 Оргкомітет Мезинського НПП