Із прадавніх часів у багатьох народів дуб вважався найкрасивішим деревом і до нього ставилися з пошаною та любов’ю. У перекладі з латини так і називається «гарне дерево» – Quercus, від кельтських слів «quer» – «гарний» і «cuez» – «дерево».
Дуб є представником роду багаторічних рослин родини букових, що налічує близько 600 видів. Його представники поширені переважно у помірних областях Північної півкулі. Це великі дерева до 40 метрів заввишки, рідше – низькі дерева або кущі. Стовбур у них, як правило, товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет із листя, який справляє враження потужності та сили. Дуб – одна з найдовговічніших порід дерев на землі, вік якої становить 400–500 років, окремі дерева здатні прожити понад 1000 років.
Тож, отримавши необхідну інформацію про цю рослину-символ, школярі вирушили на екскурсію, аби на власні очі помилуватися красою і величчю цього дерева. Йти далеко не довелося, бо декількох представників цього виду дерев можна зустріти на околиці села. Та ще й яких! Найстарішому дереву більше 200 років. А поряд з ним, ростуть маленькі дубочки, що проросли з жолудів цього діда-старожила. До речі, цього року на цьому велетні очікується величезний врожай. Старі люди казали, що це – до лютої зими. А ми, обов’язково це перевіримо!
Едуард Пилипенко, фахівець Мезинського НПП
