Еколого-освітній захід у Понорниці

Фахівець Мезинського НПП провела молодіжний екологічний турнір «EcoLife: пізнай, збережи, примнож!» для учнівської молоді селища Понорниця. Захід відбувся у молодіжному просторі «Пазл» на базі КЗ «Понорницький селищний будинок культури».

Під час турніру учасники у цікавій інтерактивній формі перевірили свої знання з екології, природоохоронної тематики та дізналися більше про природне різноманіття Мезинського національного природного парку. Дякуємо за активність!

Алла Наливайко, нач. відділу еколого-освітньої роботи та рекреації

Музейна зустріч у Чернігові: “Історія відкриття Мізинської стоянки первісних людей”

31 жовтня у Чернігівському обласному історичному музеї імені В. В. Тарновського відбулася музейна зустріч «Історія відкриття Мізинської стоянки первісних людей», у якій взяла участь директор Мезинського археологічного музею ім. В. Є. Куриленка Наталія Сіра.

Під час заходу присутні мали змогу зануритися у давнину та дізнатися про одну з найвизначніших археологічних пам’яток світового значення — Мізинське поселення, відоме своїми унікальними знахідками з бивня мамонта: намистами, підвісками, браслетами, орнаментованими меандрами, загадковими фігурками “птахожінок” та навіть першими ударними музичними інструментами людства.

У ході зустрічі було згадано й про величезну кількість артефактів, виявлених на стоянці — понад 113 тисяч крем’яних виробів, черепашки молюсків, що нині водяться в Причорномор’ї, понад 120 тисяч зразків кісткового матеріалу, а також про систему колективного полювання на льодовикову фауну — мамонтів, коней, північних оленів, вівцебиків, песців і вовків.

Під час заходу гостям були роздані інформаційні буклети про Мезинський музей, що ще раз підкреслило значення цього унікального осередку історико-культурної спадщини Чернігівщини та України загалом.

Мезин — це місце, де починається історія мистецтва, музики та колективної праці людства.

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації

На річці Десна, в межах Мезинський національний природний парк, досі працюють поромні переправи — і це не просто краєзнавча цікавинка, а жива частина річкового ландшафту та місцевого побуту.

“…Стоїмо на березі, слухаємо, як натужно скрипить-кректить старий пором. Але у тих звуках чуємо й голоси. Їх багато. Дуже багато. Це голоси тих людей, які колись плавали на цьому поромі. Багатьох вже давно немає на цьому світі. Але ж деснянські хвилі їх точно пам’ятають. Усіх до одного. Мають пам’ятати…” , – Катерина База, Сергій Бондаренко, «Місцеві медіа».

За матеріалами Місцевих медіа https://nashaponornytsya.mmedia.com.ua/bahatoditna-rodyna-z-ponornytskoi-hromady-otrymala-pleminnu-netel/