Категорія: Головна

У мирний час сезон тиші (1 квітня – 15 червня) запроваджується для захисту диких тварин у період розмноження. Проте під час війни ситуація значно ускладнилася.

Чому це важливо?
У цей період тварини активно виводять потомство, і будь-який стрес або втручання людини може загрожувати їхньому виживанню. Наприклад, птахи можуть покинути гнізда, якщо їх налякає шум, а дитинчата ссавців залишаться без захисту.

Як війна впливає на тваринний світ?

• 🔸 Вибухи, стрілянина, пересування військової техніки спричиняють масовий стрес і загибель тварин.
• 🔸 Ліси та заповідники стають зонами бойових дій, що руйнує екосистеми.
• 🔸 Забруднення довкілля (нафта, хімікати, металобрухт від боєприпасів) отруює середовище проживання птахів і звірів.

Чи діє сезон тиші під час війни?

Формально в Україні зберігається заборона на гучні заходи, вирубку лісу та полювання у цей період. Однак бойові дії роблять дотримання правил практично неможливим у прифронтових зонах.

Що можна зробити для збереження природи?

🌱 Не турбувати тварин у безпечних регіонах – уникати гучної музики, не заходити в ліси без потреби.
🌱 Допомагати екологічним ініціативам – волонтери рятують диких тварин із зони бойових дій.
🌱 Фіксувати воєнні злочини проти природи – росія використовує підпали, мінування та нищення заповідників як тактику війни.

Війна не скасовує необхідності берегти довкілля. Україна після перемоги потребуватиме відновлення не лише міст і сіл, а й природи. Сезон тиші – це шанс дати природі можливість відновитися. Дотримуймося його, щоб зберегти біорізноманіття!

^{Служба держохорони Мезинського НПП}

Щороку Українське товариство охорони птахів визначає птаха року. У 2025 році ним буде КРУТИГОЛОВКА. Це невеличкий дятел із оперенням куріпки. На відміну від інших родичів це перелітний птах. Коли здобич інших дятлів взимку вбуравлюється в дерево, то пожива крутиголовки закопується в землю. Харчується крутиголовка переважно мурахами. Тому має скромного дзьоба. З дятлами у неї схожа манера польоту, влаштування гнізд у дуплах, голос та комунікація барабанним дробом. Побачити цього птаха в Мезинському НПП можна на узліссях листяних лісів. Цей птах віддає перевагу сонячним відкритим ділянкам, порослим низькою травою, де живуть руді лісові мурашки – його улюблений корм.

Про особливості будови і стиль життя крутиголовки дізналися учні Оболонської школи під час уроку-подорожі «Значення птахів у природі та житті людини. Крутиголовка – птах року 2025». Це була ІНФОРМАЦІЙНА зупинка.

Наступна – ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА, на якій учні 5-6 класів показали свої знання про птахів, виконавши вправи «Впізнай птаха», «Пташина мова», «Хто де живе?», «Впізнай яйце»

І кінцева зупинка – ОРНІТОЛОГІЧНИЙ БЛІЦ, яким закріпили побачене й почуте на уроці-екскурсії. Діти отримали знання про птахів свого краю та гарні враження.

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}

Ще не так давно, у березні місяці, на весняних канікулах, дітлахи досхочу могли покататися на лижах та санчатах. Цієї зими про такі розваги залишалося тільки мріяти, бо майже не було снігу. Та й випав він після Нового року і лежав недовго. Отож, весна прийшла чітко за календарем. Але природа прокидатися не поспішає, бо не дивлячись на денне тепло, майже кожної ночі, спостерігаються сильні заморозки.
За доброю традицією Покошицькі школярі разом з фахівцем Мезинського НПП вирушили на екскурсію до весняного лісу аби з’ясувати, як він прокидається…
Перше враження – ліс ще «спить»…Але он вдалині, на освітленому сонцем пагорбі, діти помітили щось яскраве, червоне. Виявилося, що це один з перших весняних грибів – саркосцифа чи «бабине вушко», а поряд, з-під пресованого снігом торішнього листя, прорізалися молоді «піринки заячого часнику».
Неподалік височіє старий мурашник, в якому вирує життя. Мурахи-трударі виконують свою буденну, важку працю. Та й сам ліс змінив свою зимову мелодію. Замість суворого стогону та тріску старечих дерев-велетів, відчувається ніжна мелодія пташиного співу. Весна вступає у свої права! Ліс прокинувся…

^{Едуард Пилипенко, фахівець Мезинського НПП}