Мезинський національний природний парк

Ні, це не змія, хоча й дуже схожа на неї. Веретільниця – безнога ящірка зі змієподібним тілом довжиною до 50 см.

Як і інші ящірки, веретільниця здатна скидати хвіст при небезпеці – це захисний механізм.

Веретільницю можна зустріти у лісах, на луках, у садах – вона ховається в траві, під камінням, у гнилих пнях та під впалими деревами.

Живиться слимаками, дощовими черв’яками, багатоніжками, мокрицями, комахами та їх личинками.

Веретільниця не отруйна, тому жодної небезпеки для людини не несе.

На жаль, через страх і непорозуміння її часто плутають зі змією і навіть шкодять їй.

Ця маленька непомітна істота дуже важлива для екосистеми – допомагає контролювати кількість шкідників і є частиною нашої природи. Занесена до Червоної книги України, вона потребує нашого захисту.

^{Людмила Науменко, нач. відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}

Чергова зустріч фахівців Мезинського парку з дітьми була присвячена захоплюючому заходу «Тварини нашої місцевості», під час якого присутні не лише поглибили свої знання про фауну рідного краю, а й весело провели час, поєднуючи навчання з творчістю. Діти активно відгадували загадки про різноманітних тварин, що мешкають у наших лісах, полях та водоймах.

Далі – рухливі ігри, які імітували поведінку тварин. Діти стрибали, як зайчики, бігали, як лисички, та літали, як птахи, що не лише розважило їх, а й допомогло краще зрозуміти особливості руху та життя тварин у природному середовищі. Ці ігри сприяли розвитку координації, спритності та командної роботи.

Кульмінацією заходу стало розмальовування гіпсових статуеток тварин. Кожна дитина отримала фігурку, що представляла одного з мешканців нашої місцевості: це були й мудрі чепахи, і спритні білки, і колючі їжачки, і багато інших. Деякі діти прагнули максимально реалістично передати забарвлення тварин, інші ж давали волю уяві, створюючи казкові та унікальні образи.

Даний захід став чудовим поєднанням пізнавальної діяльності, фізичної активності та творчості. Він не лише поглибив знання дітей про тваринний світ рідного краю, а й подарував їм багато позитивних емоцій та вражень.

^{Лариса Подоляко, пр. фахівець з екологічної освіти}

Справжню подорож у царство рослин, тварин та природних явищ здійснили відвідувачі Зеленого класу під час захоплюючої настільної гри «Nature».

Інтелектуальні та творчі завдання, командна робота – це все допомогло учням набагато краще розширити свої знання про природу та отримати позитивні емоції.

Такі ігри формують екологічну свідомість, вчать мислити, взаємодіяти, й водночас відпочивати з користю для душі й розуму. Це чудовий приклад того, як екологічна освіта може бути цікавою та захопливою.

^{Марина Усок, пр. фахівець з екологічної освіти}