Посилено відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ

Штрафи за незаконну вирубку дерев, знищення диких тварин і птахів, забруднення земель зростуть у середньому в п’ять разів.

Постанова “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди від порушень законодавства про природно-заповідний фонд” була ухвалена 24 липня 2013 р. на засіданні Кабміну. Документ розроблений Міністерством екології та природних ресурсів. Він скасовує аналогічну постанову від 1998р. і значно збільшує штрафи за знищення флори і фауни, засмічення територій і несанкціонований в’їзд транспорту в заповідники і заказники.

“Підвищення штрафів посилить схоронність природно-заповідного фонду і збільшить надходження до бюджету”, – повідомив директор департаменту заповідної справи МінекологіїВіктор Канцурак. Об’єктів природно-заповідного фонду – заповідників, заказників, ландшафтних парків – в Україні налічується 7600. Їх площа складає близько 7% загальної території країни.

В Мезинському НПП, згідно зонування території, заповідна зона складає 2,5 тис. га. Стан природоохоронних об’єктів контролює Служба державної охорони природно-заповідного фонду України і Державна екологічна інспекція.

Так, лише в 2012 р. працівниками служби державної охорони Мезинського НПП, при  проведенні щоденних патрулюваннь території парку, щодо дотримання громадянами вимог природоохоронного законодавства на території Мезинського НПП,по фактах порушення природоохоронного законодавства було видано 15 приписів, складено 81 протокол  і  64 акти про вилучення знарядь незаконного добування природних ресурсів. Всі протоколи  передані на розгляд до Коропського районного суду в Чернігівській області. По 55 з них вже винесено постанови: 2 усних попередження, 7 протоколів повернуті судом  (порушники надали неправдиві особисті дані), по 46  протоколах на порушників накладено штрафів на суму 7613  грн. загальний розмір заподіяної державі шкоди складає 55000 грн.

Детальніше про зміни тут: http://www.menr.gov.ua/content/article/12773

45 РОКІВ НА ВИВЧЕННЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

На території Мезинського НПП, а саме в селі Будище Коропського р-ну знаходиться могила видатного російського ботаніка Іллі Григоровича Борщова (1833-1878). У 1958 році Київським університетом на могилі вченого встановлено пам’ятник.

Цього року виповнилося 180 р. з дня його народження та 135 р. з дати смерті. До таких пам’ятних дат працівниками парку ще в минулому році організовані заходи щодо вшанування пам’яті видатного ботаніка. Так весною 2012 р. у с. Будище, біля могили вченого, спільно з сільською радою та учнями Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст. закладено парк імені Борщова І. Г., де були висаджені 670 саджанців дерев і кущів. Вже сьогодні ці саджанці пустили дужі корені, потягнулися до сонця, а в перспективі зашелестять великим парком та будуть радувати око жителів і гостей села.

У 2013 р. працівники НПП прибрали могилу вченого та обсадили квітами, а в день його народження (31 липня) серед жителів та гостей парку були розповсюджені буклети, сторінки якого коротенько розповідають про робочі моменти життя І. Г. Борщова та його наукові праці.

Ілля Григорович – систематик живої природи. Він одним із перших у російській літературі ввів картографічне представлення ареалів, вперше наніс на карту ареали 66 рослин. Є автором назв ряду ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «I. G. Borshch.». Із 1865 року до самої смерті він працював в Україні на кафедрі ботаніки в університеті Святого Володимира.

Ним опубліковані такі наукові праці:

1. Матеріали для флори водоростей Чернігівської губернії // Записки Київського суспільства дослідників природи, Т. I. 1870. Стор. 44-55

2.  Пресноводные бациллярии Юго-Западной России, преимущественно губерний Киевской, Черниговской и Полтавской. Киев, 1873 (параллельно на русском и немецком языках)

3.  О решетчатых паренхиматических элементах первичной коры Ceropegiae aphyllae etc. // Университетские известия, Киев, 1867

4.  Материалы для ботанической географии Арало-Каспийского края // Записки Императорской Академии наук. 1865. № 1. Приложение к 7-му тому.

 

Фахівець Мезинського НПП

Хмель Л. Г.

Дуб Мазепи

Кожне старе дерево – це завжди особистість.

М. Пришвин

 

Наші ліси – це справжні оазиси здоров’я, де кожна деревна порода – не лише унікальний творець, а ще й охоронець природи та життя людського. Бо має свою біографію, свою історію, свою “терапію” – той лікувально-профілактичний потенціал, який безпосередньо слугує людині в нинішніх і майбутніх поколіннях.

Серед біорізноманіття деревних порід Чернігівщини дуб звичайний – один із найцінніших лісоутворювальних порід. Як потрапляєш у такий ліс, то захоплюєшся багатством флористичного складу. Крім основної породи – дуба звичайного (патріарху лісу, символу величі і довголіття), бачимо клен гостролистий, липу серцелисту, граб звичайний.

Мезинський НПП займає площу близько 32 тис. га. Його територія розташована на Придеснянській вододільній височині в межах Коропського р-ну Чернігівської обл.

Корінні дубові, кленово-липово-дубові, липово-дубові ліси зосереджені в центральній частині НПП, зокрема в урочищах Великий ліс та Вишенська дача. На території Вишенської дачі на початку 1980-х рр. корінні ценози займали близько 75%. З них на дубові припадало 60%, а на липово-дубові та кленово-липово-дубові – 15% площі цих лісів.

Одним із головних обґрунтувань створення Мезинського НПП стала охорона і збереження природних комплексів нагірних дібров правого крутого берега  р. Десна. Саме у цій зоні зростають залишки корінних типів лісу  –  свіжі та вологі дубово-ясенево-липові сугрудки та діброви. Залишки таких природних комплексів входять до складу заповідної зони парку у формі лісових та ландшафтних заказників.

На території Мезинського НПП лише в околицях с. Рихли знаходиться 16 старовинних дубів (Дуплистий дуб, Дуб бажань, Рогатий дуб) середній вік яких понад 400-500 р. Їх велична краса викликає захоплення у кожного.

Певна увага до старих дерев пояснюється також їх значенням як свідків і певних віх історії, від епохи язичництва та поклоніння деревам як тотемам і храмам до епохи Просвітництва, яка надихала на творчість і свободу, від княжих часів до розквіту козацької держави. Вони виступають своєрідними коріннями нації, що мають велике екологічне, естетичне, патріотичне та меморіальне значення.

25 липня працівники Мезинського НПП облаштували територію біля одного з таких величних дубів, що стоїть мовчазним свідком подій Північної війни поблизу с. Мезин. Цьому дубу близько 500 років. Такі багатовікові дерева є живими свідками різних історичних подій, вони пов’язані з багатьма історичними постатями, народними переказами, легендами та спогадами. Щодо нашого дуба, то зберігся переказ про те як біля нього в роки Північної війни (1700-1721рр.) відпочивала армія шведського короля Карла ХІІ та гетьмана І. Мазепи. І справді історичні джерела свідчать, що восени 1708 р. біля с. Свердловка відбулася переправа шведської армії (урочище й досі має назву Шведівщина»).

Дуб є символом України. Старі дуби охороняються у нас як пам’ятки природи. Знаходячись під дубом – свідком сивої давнини – мимоволі замислюєшся, яка ж снага до життя закладена в ньому.

І як же приємно в літню спеку під кроною зеленого дуба посидіти і знайти спокій, хоч на короткий час, повернувши себе своїм витокам.

Така можливість є! Прогулянка екологічною стежкою «Від порому до порому» ознайомить вас із найпотаємнішими куточками природного багатства Мезинського національного природного парку. Варто лише завітати до нас.

Щодо основних заходів охорони таких дерев, то вони полягають у вирубці чагарників в зоні їх алеї, обрізуванні старих гілок, діагностиці та візуальному огляді, підсаджуванні молодих на місце старих, загиблих та обмеження антропогенного навантаження на прилеглі території.

Провідний фахівець з рекреації Мезинського НПП

А.Є. Наливайко