Орнітофауна Мезинського НПП
Птахи – це велика група теплокровних тварин, що поширені на всій земній кулі. Світова фауна нараховує близько 10 тисяч видів. В Україні зареєстровано 424 види, з яких 270 є гніздовими.
На території Мезинського національного природного парку достовірно зареєстровано 209 видів птахів, що складає майже половину орнітофауни України. 35 видів занесені до Червоної книги України, 14 – до Міжнародного Червоного списку та 207 видів до переліків Бернської конвенції. В цілому фауна птахів парку є типовою для Лівобережного Полісся.
Завдяки привабливому зовнішньому вигляду, різноманітності поведінки, та легкістю спостереження птахи стали улюбленим об’єктом любительської орнітології або бердвочінгу.
Які ж цікавинки пташиного світу можна побачити на території Мезинського парку?
Ділянка заплави Десни має першочергове значення для перелітних водоплавних птахів, що здійснюють сезонні переміщення по Дніпрово-Деснянському міграційному шляху. Багато птахів використовують заплавні біотопи і як місця зупинок для відпочинку під час міграцій. З такою ж метою можуть використовувати цей відрізок долини Десни і птахи, що летять широтним Поліським міграційним шляхом.
Навесні, на затоплених повінню деснянських луках, збираються багаточисельні зграї качок, гусей, куликів та інших навколоводних птахів. На жаль, в зв’язку з посухою останніх років та аномально теплою зимою, в цьому році весняний проліт не виражений і птахи не утворюють значних скупчень.
Біля озер часто можна помітити чапель. Біла чапля – справжня красуня. Восени на плечах чапель відростає довге ажурне пір’я, через яке цих птахів ледве не винищили. В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. в моді були егретки – жіночі прикраси з пір’я чапель.
А ось родич білої чаплі – бугай – рідко потрапляє на очі, ховається в очеретяних заростях і активний переважно вночі. А от почути його не проблема – весною і на початку літа крики самців чути на відстань 2 – 4 км і нагадують короткий рев бика або гудіння вітру в трубі.
Всі чули про шлюбні танці журавлів (але мало хто їх бачив), а от про шлюбні танці великих норців знають небагато. Ці ігри відбуваються на воді і є дуже незвичайними та ритуалізованими завдяки чіткій послідовності поз, які синхронно демонструють птахи. Вони пливуть одне до одного, пір’я комірця розпущене, птахи трясуть головами і спливаются впритул. Потім встають у воді вертикально, в «позу пінгвіна», тримаючи в дзьобі пучки водоростей і пропонують один одному як подарунок. До речі, пташенята плавають на своїй мамі, як на кораблі, ховаючись в пір’ї на спині. При чому мама, навіть пірнає з ними.
Соловейко – один із символів України. Всі чули його спів. А хто його бачив? Невелика сіра пташечка, зовнішність не відповідає голосу. А як вокаліст розпушує пір’я, тріпоче крильцями, присідає, викладаючи всю свою енергію в мелодійну пісню…
Влітку на заплавних луках чути дивне деренчання. Це крики деркача – птаха-пішохода. Змусити його злетіти – важка справа та і літає він погано. Деркач прошмигне в траві тихенько і сховається…
Зараз є популярне розведення японських перепелів. Їхні яйця та м’ясо високо цінується. А на наших луках та полях можна зустрітися з його найближчим родичем – звичайним перепелом. Крики самців, що в народі зазвичай передають як «спать пора, спать пора», чути переважно ввечері. До речі в єгипетських ієрогліфах є зображення перепела і означав він звук «в» або «у».
Бджолоїдка і рибалочка – птахи-діаманти, своєю яскравістю не поступаються папугам. Гніздяться в норах, що риють у стрімких кручах. Бджолоїдка живиться комахами, а рибалочка полює на мальків на мілководді. Одуд – птах-неформал. Своїм «ірокезом» та яскравим вбранням нагадує представників неформальних молодіжних течій.
Що денні хижі птахи живляться переважно мишовидними гризунами, птахами, рибою – це відомо всім. Але серед них є справжній гурман – осоїд, що живиться личинами ос та джмелів, вистежуючи траси польоту комах і знаходить їхні гнізда.
Ну і наостанок згадаємо нічних красунь – сов. Птах – уособлення мудрості, таємничості, ба навіть якоїсь магічності. Нічне життя, «обличчя», міміка роблять цих птахів зовсім несхожими на інших.
Можна ще багато перелічувати пташиних див: гніздо-рукавичку ремеза, гніздо-кошик вивільги, поштукатурене гнізд дроздів, найменших наших птахів – золотомушку та волове очко, найрозумніших – сорок, круків, ворон і т.д. і т. ін. Незвичайне поряд, просто потрібно навчитися бачити. Чудеса природи навколо нас і щоб зануритися в них не потрібно їхати в далечінь. Озирніться довкола і ви побачите, що наш край не менш цікавий ніж савани Африки чи тропічні джунглі. Головне – зберегти та примножити ці дива.
Назар Назаров, молодший
науковий співробітник
Вода – це життя!
Вода – це життя!
Вода є основою життя на Землі, вона використовується майже в усіх сферах людської діяльності. Саме з води вийшли всі живі істоти, тому і ми – діти води. Вона вгамовує нашу спрагу, дає життя ланам, зігріває будинки, стелиться перед кораблями…
Антуан де Сент-Екзюпері пише про воду так: «Вода! Ти не маєш ні смаку, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти є. Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя».
Ідея про проведення Всесвітнього дня води вперше прозвучала на конференції ООН, яка була присвячена розвитку та охороні навколишнього середовища. Ця подія відбулася в Ріо-де-Жанейро у 1992 році.
В 1993 році Генеральною Асамблеєю ООН прийнято офіційне рішення (резолюція) про проведення 22 березня Всесвітнього дня водних ресурсів, щоб нагадати всім жителям планети про значення і важливість води, привернути увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.
Цьогоріч тематика Всесвітнього дня води: «Вода та зміни клімату – прискорення дій».
Процес зміни клімату та екологічний стан водних ресурсів нерозривно пов’язані між собою. Вода є нашим найдорожчим ресурсом, що потребує відповідального та раціонального використання, адже кліматичні зміни у водній сфері вже незворотні, і від кожного з нас залежить, як у подальшому розвиватимуться ці зміни.
Всього на території України понад 70 тис. річок (тільки в Закарпатті їх близько 10 тис.), але тільки 117 (4 в Закарпатті) з них мають довжину понад 100 км. Найбільшими річками країни є Дніпро, Дністер, Південний Буг та Сіверський Донець. Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10 км². Найбільше озеро Полісся – Світязь. Загальна площа боліт становить 12 тис. км². Розташовані вони переважно в Поліссі.
Водні ресурси території Мезинського НПП включають поверхневі і підземні води. Поверхневі води займають 4% території Парку і включають: річки, озера-стариці, ставки, джерела. Найбільшою річкою Мезинського НПП є р.Десна.
Річка Десна – найдовша, лівобережна притока Дніпра. Її басейн являє собою підвищену, слабо хвилясту рівнину, невеликим нахилом з північного сходу на південний захід. Довжина українського відрізку русла Десни становить 591 км, а на території Мезинського парку знаходиться 53 км її русла.
Десна – є єдиною річкою, що практично не була зарегульована. На українській частині русла не побудовано дамб, немає водосховищ, каналів. Завдяки цьому вона й на сьогодні зберегла меандруюче русло та заплаву такою, якою її створила природа.
Заплава Десни багата на озера, їх на території парку 17, найбільшими є оз. Хотинь, Бабне, Старик, Широке. За походженням вони є старицями Десни, що від’єдналися від її річища.
Хотинь – найбільше лівобережне озеро в деснянській заплаві між Новгород-Сіверським і Коропом. Східний берег тягнеться вздовж великого соснового бору.
На жаль люди не цінують природної краси, та безцінних водних ресурсів не тільки Мезинського національного природного парку, але й всього світу. Це призводить до не виправних наслідків, які шкодять навколишньому природному середовищу.
Кожен з нас повинен зробити якусь маленьку добру справу для збереження, охорони та відтворення водних ресурсів. Хтось з Вас вчасно закриє кран на кухні чи у ванній кімнаті й тим самим збереже десяток літрів чистої води, інший – викине випиту пляшку води не в річку, а в спеціальний сміттєвий контейнер, а дехто навіть очистить джерело, яке повністю замулене і може просто пересохнути спекотним літом. А що саме зробити, хай підкаже Вам серце. Не відмовляйтесь від добрих справ, адже все що Ви зробите повернеться Вам сторицею. Не будьте байдужими, не будьте осторонь.
Людмила Науменко,
провідний фахівець з екологічної освіти
Мезинського НПП
