7 липня в Україні відзначається професійне свято працівників природно-заповідної справи

Сьогодні розвиток природно-заповідного фонду задля збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є одним з пріоритетів державної політики у сфері економічного та соціального розвитку України.
Завдяки багаторічній праці фахівців: працівників установ природно-заповідного фонду, співробітників органів центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, науковців та активістів громадських екологічних організацій вже зроблено велику роботу у сфері природно-заповідної справи. Завдяки зусиллям фахівців, науковців та природоохоронної громадськості на Коропщині збережено 3 об’єкти загальнодержавного значення – це Мезинський національний природний парк і заказники «Рихлівська дача» та «Оболонський» (загальна площа – 31435,2 га), а також 27 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Заповідність Коропщини – 26% від загальної площі району.
Говорячи про роль природно-заповідних територій в Україні, варто відмітити, що нацпарки виконують багатогранні й важливі функції, в свою чергу, це дає можливість задовольнити екологічні, економічні, культурно-оздоровчі, естетичні потреби людини і суспільства; сприяють відтворенню природних ресурсів.
Процес становлення та діяльність Мезинського національного природного парку щодо збереження та відтворення біорізноманіття Новгород-Сіверського фізико-географічного району, на сьогодні, характеризується позитивними тенденціями. Працює 6 відділів: Служба державної охорони; Хотинське та Рихлівське ПОНДВ; відділ науки, екоосвіти та рекреації; фінансово-економічний та господарський відділи та Мезинський археологічний науково-дослідний музей ім. В. Є. Куриленка, який став візитівкою парку.
На території Мезинського парку виявлено 354 видів флори і фауни, які охоплені різнорівневою охороною. З метою їх збереження проводиться вивчення біорізноманітності та біотопів їх перебування, картографування, опис і збереження біотопів, а також вивчення динаміки їх стану. Для деяких видів розробляються рекомендації щодо охорони на території нацпарку, інші ж охороняються на території НПП у комплексі як частина та складова природних систем.Таким чином, Мезинський національний природний парк, як найцінніший і найунікальніший об’єкт Чернігово-Сіверщини, відіграє дуже важливе значення у збереженні та відтворенні популяцій багатьох рідкісних представників тваринного і рослинного світу, важливий регіон на шляху сезонних міграцій птахів та рукокрилих. Досягнення позитивних тенденцій у збереженні яких напряму залежить від злагоджених дій працівників Мезинського НПП, місцевої влади, населення.
У день професійного свята працівників природно-заповідної справи в Україні колектив Мезинського НПП приєднується до привітань, на адресу всіх працівників природоохоронних організацій і установ ПЗФ України! Бажаємо Вам успіхів і впевнених досягнень! Здоров’я і радості! 

Комплексна навчально-польова практика з фізичної географії студентів-географів НУЧК імені Т.Г. Шевченка

     З 20 по 23 червня на території національного природного парку студенти-географи 1 курсу природничо-математичного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка проходили комплексну навчально-польову практику з фізичної географії.
     Метою польових досліджень було закріплення і поглиблення теоретичних знань з геології, геоморфології, гідрології, метеорології, отриманих студентами на лекціях та під час виконання практичних завдань. А також отримання знань про природні умови території Мезинського НПП і визначення характеристик геолого-геоморфологічної будови і клімато-гідрологічних особливостей.
    Підчас практики опрацьовані маршрути дослідження між с.с. Курилівка, Мезин, Деснянське, Радичів, що включали різні форми рельєфу, розрізи геологічних порід.
    Краєвиди сіверської природи залишили у студентів позитивні враження, а зібрані матеріали будуть корисними для наукових робіт та звітів студентів.

ofis

Зображення 1 з 2

Цікаво? А які кліщі водяться у нас?

19–20 червня 2019 року в Мезинському НПП проводилися дослідження фауни кліщів-фітосеїд співробітниками Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України д.б.н. Леонідом Олександровичем Колодочкой та Віталієм Юрійовичем Бондаревим.
Кліщі-фітосеїди – родина мікроскопічних (0,2–0,6 мм) паразитиформних кліщів. Ведуть хижий спосіб життя, живлячись переважно рослиноїдними кліщами та трипсами. Ці кліщі виступають природними регуляторами чисельності різноманітних груп рослиноїдних організмів і часто використовуються для біологічного методу боротьби із шкідниками.
В фауні України близько 100 видів (світова фауна нараховує більше 2 тисяч видів).