Зимівля тварин

     Цікаві факти про зимівлю тварин:
     – кажани впадають в сплячку. Температура тіла кажана в сплячці становить 0ºС;
     – кроти роблять на зиму запаси з дощових черв’яків. Щоб зберегти їх живими і нерухомими, кроти надкушують їм голови;
     – взимку в пошуках здобичі горностай може проходити 3 км в день, а також тягти здобич в 10 разів важче своєї ваги;
     – бобри зимують цілою сім’єю, яка зазвичай складається з батька, матері і 6-8 дитинчат;
     – видрі взимку потрібно з’їдати 100 грам риби за годину;
     – зайці не мають постійного житла і в сильні холоди вони ховаються під засніженими кущами та у неглибоких ямах;
     – діаметр ділянки, зайнятої зграєю вовків взимку, зазвичай складає 30-60 кілометрів.
     Як переносять зиму різні тварини, що мешкають на території Мезинського національного природного парку довідалися учні 3-4 класів Понорницької ЗОШ I-III ст. під час лекції-бесіди «Мешканці лісу», яку для них провели фахівці нацпарку.

     Діти також дізналися для кого з тварин зима стає справжнім випробуванням на виживання, що таке зимова підгодівля і хто з лісових мешканців найбільше потребує допомоги з боку людини.

Марина Усок, провідний
фахівець з екологічної освіти

Як виглядав перший глиняний посуд?

     До неоліту людина вже мала досвід виготовлення посуду із черепів тварин, панцирів черепах, із деревини чи каменю. У неоліті вона почала використовувати для цього інший матеріал – глину. Спочатку люди зроблений із глини посуд висушували на сонці. Через деякий час вони зрозуміли, що глиняні вироби, обпалені на вогні, набагато міцніші, а отже, служитимуть довше. Так людство винайшло перший штучний матеріал – кераміку.
      Перший глиняний посуд був простим за формою, мав гостре або округле дно. Ліпили його руками (гончарного круга ще не знали) й обпалювали на відкритих вогнищах. Для міцності у глиняне тісто додавали пісок, траву, товчених черепашок. Зовнішня поверхня посуду вкривалася орнаментом з різноманітних візерунків ямок.
     Гостродонність посуду зумовлена низкою чинників. Насамперед – під час обпалювання він не розтріскувався. А для приготування їжі такі посудини заривали у землю або поміщали у ямки, розкладаючи навколо вогонь.
     Артефакти (фрагменти кераміки) середньо-дніпровської та ямково-гребінцевої культур неолітичного періоду, відкритих і досліджених місцевим археологом, краєзнавцем Василем Куриленком, можна побачити в експозиціях Музеїв Мезинського НПП.
     Днями експозиція філіалу (с. Деснянське) доповнилася ще і муляжем гостродонної посудини, яку виготовив гончар Олег Луцук.

Лариса Подоляко, заступниця начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації