Мезинське поселення є однією з найвизначніших пам’яток світового значення та одним з найцікавіших за виявленими тут оригінальним високохудожнім виробам з бивня мамонта (намисто, підвіски, браслети, орнаментовані меандрами, фігурки птахожінок, перші ударні музичні інструменти), 113 тисяч кременів, черепашки молюсків, що водяться в Причорномор’ї, понад 120 тис. зразків кісткового матеріалу та система колективного полювання на льодовикову фауну (мамонт, кінь, північний олень, вівцебик, песець, вовк, лисиця).
У відкладах льодовикового лесу досліджено 5 господарсько-побутових комплексів. Вони являли собою рештки круглих жител, діаметром біля 7 м, площею біля 25 кв. м, обкладених кістками мамонтів й оточених господарчими ямами, вогнищами, рештками господарчої діяльності – виробами з кременю, кістки, залишками життєдіяльності.
На місці стоянки первісної людини з 1965 р. відкрито археологічний музей.