Амброзія полинолиста засмічує міські та сільські території, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює неестетичний, занедбаний вигляд територій природно-заповідних об’єктів, парків, скверів та інших зелених і рекреаційних зон.
Швидке поширення амброзії обумовлено її високою насіннєвою продуктивністю (80-100 тис. штук з однієї рослини); насіння зберігає життєздатність протягом 40 років; рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м; рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.
Крім шкідливого впливу на фіторізноманіття, вона негативно впливає на здоров’я людини, її пилок викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити). Алергени містяться також у насінні та листках амброзії, а тому вони можуть викликати у людей дерматити.
Методи боротьби:
1. Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням, перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток.
2. Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.
3. Біологічний метод – амброзія може вражатись грибковими хворобами, вони уповільнюють розвиток та призводять до її загибелі. Наразі тривають дослідження та тестування можливості знищення за допомогою засобів виготовлених на основі фітопатогену.
При знищенні амброзії необхідно вдягати щільний одяг з довгими рукавами і штанинами, захисні рукавиці. Після роботи необхідно умитися чистою водою, прополоскати рот, горло, ніс, ретельно вимити руки з милом.
Юрій Карпенко, еколог,
нач. науково-дослідного відділу Мезинського НПП