У 2017 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про встановлення дня бджіл. Ініціатором встановлення цієї дати виступила Словенія, яка і запропонувала, щоб цей день відзначався в травні, коли медоносні бджоли в Північній півкулі є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою. Окрім того, 20 травня 1734 року народився словенський бджоляр, засновник сучасного бджільництва Антон Янша.
Мета Всесвітнього дня бджіл – привернути увагу людства до зникнення бджіл, інформувати населення про важливу глобальну роль бджіл, надати роз’яснення про можливі шляхи їх захисту.
Бджоли – комахи ряду перетинчастокрилих, споріднені з осами і мурашками. Існує близько 20 тисяч видів бджіл. Їх можна виявити на всіх континентах, окрім Антарктиди. Бджоли пристосувалися харчуватися нектаром і пилком, використовуючи нектар головним чином як джерело енергії, а пилок для отримання білків та інших поживних речовин.
Найбільшого значення в житті людини набула медоносна бджола, що живе поруч не одну тисячу літ. В Україні бджільництво відоме з давніх-давен, щоправда, звичних вуликів тоді не було, й за медом доводилося лазити на дерева, де розміщувалися колоди-борті. Тому бджолярів називали бортниками. На сьогоднішній день на території України бортництво залишилося лише на півночі Житомирської області.
Лише на початку ХІХ століття Петро Іванович Прокопович винайшов сучасний рамковий вулик і розробив систему інтенсивного бджільництва.
Колонія бджіл складається з 20000 – 60000 робочих бджіл і однієї матки. Бджолина матка може жити до 5 років і є центром бджолиного рою. В літні місяці вона найжвавіша і щодня відкладає до 2500 яєць. Самці – трутні за розмірами більші від робочих бджіл і не мають жала. Основна їх мета – запліднити матку. Робочі бджоли – це недорозвинені жіночі особини, що живуть близько 6 тижнів і саме вони заготовляють мед, пилок, прополіс, будують стільники та вирощують потомство.
Медоносна бджола – єдина комаха, яка виробляє їжу, яку споживає людина. Виробництво меду – важка робота для бджоли. Щоб отримати всього 100 грамів, вона повинна облетіти в середньому 1 мільйон квітів. У середньому бджола здатна зібрати лише 1/12 чайної ложки меду за життя.
Бджола може літати на відстань до шести кілометрів зі швидкістю до 25 км за годину. За один виліт вона відвідує від 50 до 100 квітів. Повернувших до вулика вона інформує танцем про джерело нектару, позиціонуючи квітку відносно сонця і вулика.
Мед неймовірно цінний та здоровий продукт харчування, він включає ферменти, вітаміни, мінерали. Мед завжди високо цінувався як ліки. Він володіє антисептичними властивостями, історично використовувався в пов’язках для ран і як перша допомога при опіках та порізах. Природні фруктові цукри в меду – фруктоза і глюкоза – швидко засвоюються організмом і є джерелом енергії.
Три чверті усіх рослин існують в симбіозі з бджолами. Вони запилюють 80% сільськогосподарських культур, що забезпечує одержання високих врожаїв і якісного насіння.
Бджоли тісно пов’язані із середовищем, в якому вони знаходяться та постійно залежать від рослинного і тваринного світу, чистоти повітря і погодних чинників. Екологічні зміни позначаються на життєздатності бджіл. За станом бджолиних сімей, їх виживання, кількості і якості меду, пилку, що збирається можна судити про ту екологічну обстановку, в якій вони знаходяться. Бджола – це біоіндикатор екосистеми. Зберегти бджіл – означає зберегти життя.
Лариса Подоляко, заступник
начальника відділу еколого-освітньої
роботи та рекреації Мезинського НПП
