Автор: Алла Наливайко

У заплаві малої притоки Десни р. Восковаха саме зараз квітують зозульки (пальчатокорінники). Доречі, назва походить від форми бульб, що нагадують пальці. Ці рослини мають яскраві фіолетові, рожеві або пурпурові квіти, часто з плямами або візерунками на пелюстках. Вони не тільки чарують погляд, але й є важливими для екосистем – їх запилюють бджоли, джмелі та метелики.

Найпоширенішими в Україні є пальчатокорінник плямистий, м’ясо-червоний та травневий. Варто відзначити, що орхідофлора Мезинського парку налічує 8 видів і 5 родів, поширення яких пов’язано з лісовими територіями та відкритими заболоченими ділянками.

Пам’ятайте, всі орхідеї природної флори України занесені до Червоної книги. Їх не можна зривати чи викопувати – краще милуватися ними в дикій природі!

Чергова зустріч фахівців Мезинського парку з учнями 4 класу Авдіївський ліцей Понорницької селищної ради була присвячена таємничій тварині, яка більшу частину свого життя проводить під землею. Вивчали крота, який будує складні нори, має лапи – «екскаватори», а ще чорну блискучу шерсть, яка не має будь-якого нахилу, а росте прямо, що дозволяє вільно пересуватися у своїх апартаментах як вперед так і назад. А основним кормом цієї тварини є дощові черв’яки (навіть роблять з них запаси на зиму), які на 80 % складаються з води, тому кріт може обходитись без води в чистому вигляді.

На завершення зустрічі гралися: рухалися тунелем крота, шукаючи їжу. Було пізнавально, цікаво, весело.

^{Лариса Подоляко, провідний фахівець з екологічної освіти}

Сірий асфальт сьогодні перетворився на справжнє полотно. Маленькі художники, озброєні кольоровою крейдою та натхненням, малювали літо – яскраве, тепле й безтурботне.

 Під їхніми руками оживали золотисті сонця, сині хвилі моря, палахкотіли квіти, літали метелики.

Це було літо, яким бачать його діти – казкове, веселе, сповнене пригод і мрій. І хоч малюнки змиє дощ, теплі спогади залишаться в серці назавжди.

Цей захід подарував всім гарний настрій та нагадав про те, яка чудова пора року літо.

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}