Автор: Алла Наливайко

Зустріти її можна вздовж берегів наших річок і ставків. Їжача голівка пряма (Sparganium erectum) — типовий мешканець прибережної смуги, справжній майстер пристосування: вона може зростати і на суші, і зануреною у воду.

Свою назву ця рослина отримала завдяки колючим кулястим суцвіттям і плодам, схожим на маленьких їжачків. Ці “їжачки” чудово тримаються на воді, мандруючи у пошуках нових місць для проростання.

Її тригранні листки з добре помітним реберцем легко відрізнити від інших прибережних рослин. А суцвіття — не лише функціональні, а й декоративні, тому їжача голівка іноді використовується в озелененні вологих ділянок.

Ця цікава й непересічна водна рослина заслуговує на нашу увагу та збереження.

Цей вид хвойних дерев поширений майже по всій території нашої країни, а в Мезинському НПП він займає найбільші площі серед усіх лісових масивів. Це сосна звичайна – дерево, яке може жити 300-400 років, а іноді й до 600 років. Ця рослина дуже полюбляє світло, тому її нижні гілки відмирають та очищують стовбур. Сосни гарно зберігають воду: під їхнім покривом не висихають та не міліють річки.

Деревина цієї рослини використовується в різних галузях як основний матеріал – для будівництва будинків, меблів, а також шляхом спалювання та переробки отримується вугілля, з якого виробляють ліки – активоване вугілля. Здавна вважається, що сосна живить людей внутрішньою енергією, допомагає позбутися депресій та недуг, тому що її ефірні масла виділяють хвойний запах – він підвищує працездатність, заспокоює. Кажуть, що треба просто постояти поруч із сосною, подивитися вгору на красу та велич цього дерева. А, щоб з’ясувати чи це насправді так, покошицькі школярі з фахівцем Мезинського НПП вирушили на екскурсію. Цього разу вибрали околицю села, де зростає велика кількість представників цього виду хвойних дерев.

^{Едуард Пилипенко, фахівець відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}

Прибережні захисні смуги відіграють роль першої лінії захисту наших водойм! Це спеціально визначена частина земель уздовж річок, озер, морів, водосховищ, яка виконує екологічну, санітарну та водоохоронну функцію. Важливо памʼятати: ці зони охороняються законом, а їхнє знищення чи забудова може мати не лише екологічні, а й юридичні наслідки.

Чому це важливо? Бо саме прибережні смуги підтримують здоровʼя річок та всієї водної екосистеми:

Покращують якість води, діючи як природні фільтри. Вони затримують надлишок поживних речовин і забруднювачів, не даючи їм потрапити у річку.

Протидіють ерозії. Коренева система прибережних рослин стабілізує береги річок — вона не дозволяє течії змивати поверхневий шар ґрунту, запобігаючи ерозії ґрунту.

Підтримують біорізноманіття. Прибережні смуги — справжні оазиси життя. Ці території, що розташовані між сушею та водою, є унікальним місцем існування для багатьох видів. Завдяки постійній волозі, тіні й родючим ґрунтам, тут створюються ідеальні умови для підтримки біорізноманіття.

Саме тому у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювати землю, активно забудовувати ці території, влаштовувати тут сміттєзвалища тощо.

Та що робити, коли ці норми порушуються, та до чого призводить нехтування ними? Як можна користуватися прибережними захисними смугами? Про це та більше дізнавайтеся у матеріалі WWF-Україна за посиланням: https://wwf.ua/stay-tuned/news/?18792416%2Fzakhyshaiut-vodu-pryrodu-vashi-prava-shcho-potribno-znaty-pro-pryberezni-zakhysni-smuhy&fbclid=IwY2xjawL-lJRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFDUzBmVU04ZDZKRkpaTHNyAR6r7UYQD-fB8EQ9EPy5orPeU5OG68oO-87tY488dAB-Chr6cepFpyOEz-42tQ_aem_PP4oxlecU9TU5MzUtuHEfg

^{За матеріалами WWF-Україна}